АНАЛІЗ ОСОБЛИВОСТЕЙ ЗМАЛЮВАННЯ МИНУЛОГО ТА СУЧАСНОГО У РОМАНІ М. ЛАЗАРЧУКА «ПОСАГ ДЛЯ ПРИРЕЧЕНИХ»

ВСТУП

Актуальність теми. На сьогодні достатньо описано про складні й трагічні сторінки української історії середини ХХ століття — тут і документальні праці, й розповіді очевидців, і художні тексти, в яких ці сторінки оживають по-новому, вростаючи в сучасну історію України з її новими героями, жертвами і зрадниками — тими, хто «приречений» на такий «посаг» уже за межею нового віку…

Книжка Мирослава Лазарука «Посаг для приречених» створена на основі реальних фактів, але художньо осмислених, пропущених крізь «сито» часу і власних асоціацій, власного життєвого досвіду, — того, що дає людині можливість втриматися, не випасти з вічного кругообігу буття, зрештою — бути самим собою.

Варто у свою чергу відмітити, що автор не випадково окреслив жанр твору як «роман у новелах». Кожна з «новел» у цій книжці — це окрема «нечувана подія», здатна потрясти читача своєю непередбаченістю і трагедійністю, бо «виходом» чи «розв’язкою» для більшості персонажів стає смерть або тюрма й заслання. «І світ очманілий нехай хоч на мить заніміє», — так написав Мирослав Лазарук в одному з віршів збірки «Цісарська дорога» (2011).

Можливо, вже тоді творилася книга «Посаг для приречених» — не лише як рефлексія на минуле власної родини, а як виразна реакція митця на наше небуття, на нашу, за висловом Оксани Забужко, національну непритомність. Бо й справді, «За Вкраїну уже не вмирають, / Бо й вона ще не та, як не ті й однострої, / Полягли, повмирали всі воїни-герої, / Полишалися ті, хто вмирати за неї не вміє…» («Заграй собі на тилинці…»). Це рядки ‒ провокація», своєрідне «щеплення» на видобування духовних національних первнів, на реакцію сумісності/несумісності з недалекою в часі історією, що випробовує нас досі, пропонуючи як відповідь на ці слова нові приклади жертовності й героїзму молодих людей…

Отже, такі «щеплення» вкрай потрібні, аби замислитися над багатьма проблемами минулого й сучасного, над нашим буттям.

Роман у новелах Мирослава Лазарука «Посаг для приречених» ‒ покликаний не тільки заповнити тематичну «нішу» в національному письменстві, а,  першу чергу, дослідити проблему осмислення й сприймання того непростого досвіду, дослідити вузлові «точки перетину» минулого й сучасного на прикладах доль найрідніших людей, на прикладі власного «співжиття» з цими «історіями».

Об'єктом дослідження є роман у новелах «Посаг для приречених» М. Лазарука.

Предметом дослідження є дослідження подій минулого та сучасного у романі «Посаг для приречених» М. Лазарука.

Мета курсової роботи полягає у здійсненні комплексного дослідження роману «Посаг для приречених» М. Лазарука.

Завдання дослідження:

1) описати життєвий та творчий шлях видатного письменника М. Лазарчка;

2) охарактеризувати проведення презентації книги-роману М. Лазарчка  «Посаг для приречених»;

3) провести аналіз подій минулого та сучасного у романі «Посаг для приречених» М. Лазарука.

Структура роботи. Курсова робота складається із вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури (16 джерел).