Purchase work
Дитяча безпритульність в Україні
ЗМІСТ
Стор.
ВСТУП…………………………………………………………………………………..3
РОЗДІЛ 1. Поняття та принципи дитячої безпритульності в Україні………………5
1.1 Поняття дитячої безпритульності…………………………………………………5
1.2 Основні причини дитячої безпритульності в України…………………………...7
РОЗДІЛ 2. Аналіз дитячої безпритульності в України……………………………..11
РОЗДІЛ 3. Засоби запобігання дитячої безпритульності на сучасному
етапі………………………………………………………………………..…………...17
3.1 Профілактика дитячої безпритульності…………………………………………17
3.2 Український та міжнародний досвід щодо вирішення шляхів подолання
дитячої безпритульності……………………………………………………………...19
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………...24
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………………...26
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. «Про охорону дитинства» Закон України від 26 квітня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 30. – ст. 142.
2. «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» Закон України від 2 червня 2005 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2005. - № 26. – ст. 354.
3. Богданова І.М. Соціальна педагогіка. Навчальний посібник – Харків: Бурун Книга, 2011. – 160 с.
4. Гуренко М.М. Дитяча безпритульність та безнаглядність як форми порушеня прав дитини. / М.М. Гуренко. // Ученые записки Таврического національного университета им. В.И. Вернадского. – 2007. - №20 (59). – С. 86-89.
5. Доля І.М. Подолання дитячої безпритульності: міжнародний та вітчизняний досвід. / І.М. Доля. // Стратегічні пріоритети. – 2010. – №1.
6. Єременко В. Соціальна економіка. - К.: Інформаційно-видавничий центр. Держкомстату, 2003. – 351 с.
7. Зінченко А. Г. Безпритульність як соціальне явище (до історії розв’язання проблеми) / А. Г. Зінченко // Соціальна політика і соціальна робота. – 1998. - №1-2.
8. Капська А.Й. Соціальна робота: навч. посіб. – К.: Центр навчальної літератури, 2005.
9. Карпачова Н. Стан дотримання і захисту прав дитини в Україні. / Н. Карпачова. // Спеціальна доповідь уповноваженого ВРУ з прав людини. Київ, 2010.
10. Кожура Л.О. До питання визначення поняття «безпритульні діти». / Л.О. Кожура. // Вісник Запорізького національного університету. – 2012. - №1 (11). – С. 131-137.
11. Кузьменко Т.М. Соціологія: навч. посібник / Т.М. Кузьменко. - К.: Центр учбової літератури, 2010. – 320 с.
12. Лукашов С. Социальная помощь детям улицы: опыт работы проекта ЮНИСЕФ «Дети улицы» в Украине (1997-2000гг.): [исследования и методические рекомендации] /С. Лукашов, Т. Зайцевская. - К., 2000.
13. Макеєв С.О. Соціологія: навчальний посібник. 4-те вид. «Українська енциклопедія», 2008. — 344 с.
14. Мардахаев Л.В. Социальная педагогика: [учебник] / Л. В. Мардахаев. - М.: Гардарики, 2003. – 269 с.
15. Нечаева А. М. Детская беспризорность - опасное социальное явление / А. М. Нечаева // Государство и право. – 2001. - № 6. – С. 59.
16. Охорона дитинства: теорія, досвід, перспективи. Матеріали конференції, присвячені 80-річчю від дня заснування державного показового Дитячого містечка імені ІІІ Комінтерну в Одесі. – Одеса, 2001.
17. Павлик Н.П. Соціальне сирітство як науково-теоретична категорія, наукова стаття, Соціально-педагогічні проблеми сучасної середньої освіти в Україні: Зб. наук. праць / За заг. ред. доц. Сейко Н.А. – Житомир: ЖДПУ, 2002. – С.11-14.
18. Подольська Є.А. Соціологія: 100 питань –100 відповідей / Є.А. Подольська, Т.В. Подоль- ська. – К.: Інкос, 2009.
19. Проблеми бездоглядності і безпритульності дітей в Україні: держ. доп. про становище дітей в Україні за підсумками 2003 р. - К.: Держ. ін-т проблем сім’ї та молоді, 2003. – 195 с.
20. Соціальна економіка Навч. посіб. / Кол. авт. О. О. Бєляєв, М. І. Диба, В. І. Кириленко та ін. — К.: КНЕУ, 2005. — 196 с.
21. Соціальна психологія. Підручник. Видання 2 ге, виправлене та доповнене – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 688 с.
22. Танчин І.З. Соціологія. Навчальний посібник.- К.: Знання, 2008. – 351 с.
23. Узагальнення проведеної роботи щодо виконання розпорядження голови Одеської обласної державної адміністрації від 11.05.2012 № 447/А-2012 «Про заходи щодо подолання дитячої безпритульності, бездоглядності та злочинності», Електроний ресурс : Режим доступу - http://ssn.odessa.gov.ua/
24. Хомич І. Проблеми соціально-педагогічного захисту безпритульних дітей в Україні / І. Хомич // Дошкільна освіта. – 2005. – № 3. – С. 15.
25. Чекан О. Чужі = рідні / О.Чекан // Тиждень. –2011. - №50.
#: 304
Type: Course work
Number of pages: 28
Subject: Sociology
Font size: 14
Language: Ukrainian
Line spacing: 1.5
Department: Социологии
Number of notes: 23
Work uniqueness: 55%
Number of bibliography sources: 25
Глобальною причиною дитячої безпритульності в Україні виступає кардинальне перетворення українського суспільства: його трансформація з тоталітарного в демократичне, з командно-адміністративного в ринкове. Як наслідок, основна маса індивідів зіткнулася з втратою ціннісних орієнтирів, знеціненням раніше важливих ресурсів: освіти, порядності, пошани до законів, — з необхідністю переорієнтації з колективістських норм на індивідуалістичні.
Як показали результати дослідження, сьогодні в Одесі жодне відомство не має точної інформації про кількість безпритульних і бездоглядних дітей, державна статистика наводить різні дані про вихованців притулків для неповнолітніх, про число дітей, які не відвідують школу, про результати рейдів правоохоронних органів по виявленню і профілактиці дитячої безпритульності. Єдина база даних про безпритульних дітей до сьогодні відсутня.
Ситуація довкола явища безпритульності і бездоглядності характеризується відсутністю очевидних позитивних результатів – кількість дітей на вулиці фактично достовірно не визначено – і продовжує розвиватися по своїх принципах і закономірностях, зазнаючи ігнорування з боку держави. Це більш ніж наочно характеризує відношення держави до даної проблеми. Без справжнього знання масштабів проблеми неможлива розробка і реалізація дієвої стратегії боротьби з даним явищем.
Існування протягом довгого часу масових масштабів безпритульності неповнолітніх стає чинником, що негативно впливає і на етичний розвиток суспільства: люди звикають до голодних, обірваних дітей і підлітків, намагаються їх не помічати, знаходять способи виправдати свою бездіяльність або заспокоюють себе дрібним подаянням.