Purchase work
Поняття та форми причетності у кримінальному праві України
Вступ
Розділ 1. Теоретичні аспекти дослідження причетності
1.1. Поняття причетності в теорії сучасного кримінального права України
Розділ 2. Загальна характеристика та особливості форм причетності
2.1. Заздалегідь не обіцяне приховування злочину
2.2. Недонесення про злочин
2.3. Потурання вчиненню злочину
Висновки
Список використаних джерел
Список використаних джерел:
Нормативно-правові акти та документи
- Конституція України від 28.06.1996 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр
- Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 № 2341-III [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14
- Кримінальний кодекс України від 28.12.1960 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2001-05
Наукова література
- Баймурзин А.В. Ответственность за прикосновенность к преступлению / А.В. Баймурзин. – Алма-Ата: Наука, 1968. – 188 с.
- Бушуев И.А. Ответственность за укрывательство преступлений и недоносительство / И. А. Бушуев; ред.: Л. В. Каленская. – М. : Юрид. лит., 1965. – 138 с.
- Галактионов Е.А. Организованная преступность: Уголовно-правовой и криминологический аспекты / Е.А. Галактионов. – СПб.: Ин-т правоведения и предпринимательства, 1998. – 145 с.
- Гаухман Л.Д. Квалификация преступлений: закон, теория, практика / Л.Д, Гаухман. —М.: АО «Центр ЮрИнфоР», 2001. – 316 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.pravo.vuzlib.org/book_z853_page_46.html
- Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник. / Ю.В. Александров, В.І. Антипов, М.В. Володько та ін. Вид. 3-тє, переробл. та допов./ За ред. М. І. Мельника, В. А. Клименка. – К.: Юридична думка, 2004. – 352 с.
- Кримінальне право України: Загальна частина / Відп. ред. Кондратьєв Я.Ю. – К.: Правові джерела, 2002. – 432 с.
- Кримінальне право України: Загальна частина / За ред. професорів М.І.Бажанова, В.В.Сташиса, В.Я.Тація. – Київ-Харків: Юрінком Інтер - Право, 2001. – 416 с.
- Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник / М. І. Бажанов, Ю. В. Баулін, В. І. Борисов та ін.; За ред. проф. М. І. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – 2-е вид., перероб. і допов. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 480 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ebk.net.ua/Book/KPravo/10-15/10126.htm
- Лемешко О. М Кримінально-правова оцінка потурання вчиненню злочину: Автореф. дис.... к. ю. н.-Х., 2001. – 20 с.
- Лемешко О.М. Потурання злочину як різновид наступного (похідного) злочину / О.М. Лемешко // Вісник академії правових наук України. – 1999. - №3. – С. 186-190
- Мельник М. Види співучасників за новим Кримінальним кодексом України / М. Мельник // Право України. – 2001. – № 11. – С. 69-74
- Мирошниченко Н.А. Щодо вдосконалення КК України / Н.А. Мирошниченко // 10 років чинності Кримінального кодексу України: проблеми застосування, удосконалення та подальшої гармонізації із законодавством європейських країн: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 13–14 жовт. 2011 р. / редкол.: В. Я. Тацій (голов. ред.), В. І. Борисов (заст. голов. ред.) та ін. – Харків: Право, 2011. – С. 124-128.
- Навроцький В.О. Основи кримінально-правової кваліфікації / В.О. Навроцький. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 704 с.
- Навроцький В.О. Українське кримінальне право. Загальна частина / Берзін П.С., Денисова Т.А., Дудоров О.О. та ін.; за заг. ред. В.О. Навроцького. – К.: Юрінком Інтер, 2013. – 711 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://pidruchniki.ws/1547121956142/pravo/ukrayinske_kriminalne_pravo_-_navrotskiy_vo
- Остапик Я. Розвиток інституту причетності до злочину в кримінальному праві України / Я. Остапик // Вісник Хмельницького регіонального інституту управління та права. – 2002. – Спецвипуск №1. – С. 225-226
- Памятники русского права. Вып. 1: Памятники права Киевского государства X-XII вв. / Под ред. и предисл. С.В. Юшков; сост.: А.А. Зимин. – М.: Госюриздат, 1952. – 288 с.
- Пионтковский А.А. Советское уголовное право. Т.1.Общая часть / А.А. Пионтковский. – М.: Гос.изд-во, 1929. – 372 с.
- Практика судів України в кримінальних справах. 1993-1995. / Укл.: В.Т. Маляренко, М.П. Селіванов. – К.: Юрінком. – 1996. – 331 с.
- Русское уголовное право: Лекции. Часть общая. Т. 1 / Таганцев Н.С., д-р уголов. права. – 2-е изд., пересмотр. и доп. – С.-Пб.: Гос. Тип., 1902. – 823 с.
- Свинарева Е.А. Прикосновенность к преступлению / Е.А. Свинарева // Вестник Владимирского юридического института. – 2009. – № 2(11). – С. 138-143
- Трайнин А.Н. Учение о соучастиии / А.Н. Трайнин. – М.: Юрид. изд-во НКЮ СССР, 1941. – 158 с.
- Уголовный кодекс Украины: Комментарий / А. П. Бабий, Т. А. Гончар, А. В. Загик; [и др.]; отв. ред.: Ю. А. Кармазин, Е. Л. Стрельцов. – Харьков: Одиссей, 2001. – 959 с.
- Українське кримінальне право. Загальна частина / Берзін П.С., Денисова Т.А., Дудоров О.О. та ін.; за заг. ред. В. Навроцького. – К.: Юрінком Інтер, 2013. – 711 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://pidruchniki.ws/1547121956142/pravo/ukrayinske_kriminalne_pravo_-_navrotskiy_vo
- Утевский B.C. Соучастие по проекту Уголовного кодексу СССР / В.С. Утевский //Труды первой научной сессии Всесоюзного института юридических наук. – М.: Юрид. изд-во НКЮ СССР, 1940. – 572 с.
- Хабибулин М.Х. Ответственность за укрывательство преступлений и недоносительство по советскому уголовному праву / М.Х. Хабибулин. – Казань: Издательство Казанского университета, 1984. – 137 с.
- Хрестоматия по истории государства и права зарубежных стран. Древность и Средние века / Сост.: Томсинов В.А. – М.: Зерцало, 1999. – 480 c.
- Шнейдер М.А. Соучастие в преступлении / Отв. ред.: Васильев А.Н. – М., Изд. ВЮЗИ, 1958. – 98с.
#: 6505
Type: Course work
Number of pages: 35
Subject: Criminal law
Font size: 14
Language: Ukrainian
Line spacing: 1.5
Department: Кримінального права
Number of notes: 33
Work uniqueness: 65% - eTXT Antiplagiat
Number of bibliography sources: 33
Злочинність в Україні за останні роки набула значних масштабів. Висока латентність злочинності, низьке розкриття ряду злочинів – тенденція сучасної слідчо-судової практики, яка доповнюються ще й тим, що до вже скоєних злочинів прилучаються особи, котрі хоча фактично їх не здійснювали, але впливають своєю поведінкою на ступінь розкриття злочинів, настання злочинних наслідків більш тяжких, ніж ті, які вже настали. На цьому тлі можна говорити про недооцінку значущості боротьби з причетністю до злочинів для забезпечення безпеки суспільства. Тим більше, що в сучасному кримінально-правовому законодавстві деякі види причетності до злочину декриміналізовані повністю, а частина – винесена в самостійні склади злочину та передбачають кримінальну відповідальність. Вельми проблематичним є відмежування в рамках конкретного кримінального провадження причетності до злочину та співучасті у його вчиненні, а також криміналізованих та декриміналізованих видів причетності.
З викладеного випливає, що кримінально-правові норми у сфері боротьби зі злочинами, що відносяться до інституту причетності, потребують подальшого дослідження та вдосконалення. Такі дослідження мають як теоретичне, так і практичне значення. Вони дозволяють виробити критерії, які визначають коло злочинів, причетність до яких повинна бути кримінально караною. Викладене обумовлює актуальність теми дослідження.
Актуальність теми курсової роботи обумовлена роллю інституту причетності до злочину в протистоянні криміналізації суспільства і втягуванню нових осіб у вчинення основних злочинів, а також у блокуванні можливостей учасників основних злочинів використовувати допомогу інших осіб у приховуванні своїх діянь. Протидія причетності до злочину шляхом реалізації заборони на деякі види дотичної до злочинної діяльності в рамках єдиної законодавчої концепції дозволить знизити загальний рівень криміналізації суспільних відносин. Це створить додаткові труднощі учасникам основних злочинів у приховуванні власних злочинів і у розпорядженні плодами своєї кримінальної діяльності. Розробка теоретичних положень і нормативної юридичної конструкції причетності до злочину покликана підвищити ефективність правозастосовчої практики за вказаним напрямом за рахунок встановлення меж криміналізації діянь, що складають причетність до злочину. Чіткі межі криміналізації діянь дозволять виділити в рамках діяльності, дотичної до злочинної, два види: діяльність, на яку необхідно реагувати кримінально-правовими заходами, і діяльність, яка не має достатнього ступеню суспільної небезпеки, і тому кримінально-правові заходи до неї не повинні застосовуватися.