1. Sale Work List
  2. Read more

Purchase course work Територіальний устрій України #2857

Територіальний устрій України

ЗМІСТ

 

 

ВСТУП………………………………………………………………………………… 3

 

РОЗДІЛ  1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УСТРОЮ УКРАЇНИ………………………………...........................................................................6

1.1. Поняття та форма територіального устрою України…………………………....6

1.2. Особливості системи територіального устрою України........................................9

 

РОЗДІЛ  2. ОСОБЛИВОСТІ ОКРЕМИХ АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ОДИНИЦЬ……… …………………………………………………………………….14

2.1. Спеціальний статус міста Києва………………………………………………… 14

2.2. Специфіка територіального статусу Автономної Республіки Крим …................18

 

РОЗДІЛ  3. ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ СПІВВІДНОШЕННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ТА

АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УСТРОЮ УКРАЇНИ………………23

 

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………………26

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………………...30

 

ДОДАТКИ……………………………………………………………………………....33

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

 

  1. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30.
  2. Коментар до Конституції України / Відповід. ред. В.Ф. Опришко. – К., 1996. – С. 281-287.
  3. Закон України від 21.06.1997 р. № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні // Відомості Верховної Ради України, 1997. - №24. – ст. 170.
  4. Закон України від 04.03.2004 р. № 1580-ІV «Про Загальнодержавної  програми розвитку малих міст // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 24, ст.332.
  5. Закон України від 15.02.1995 р. № 95/95-ВР «Про статус гірських населених пунктів в Україні  // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 9. –      ст. 58.
  6. Закон Українивід 17.03.1995 р. № 95/95-ВР «Про Автономну Республіку Крим» // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – N 11. –  ст.69.
  7. Закон Українивід 15.01.1999 р. № 401-ХІV «Про столицю України — місто-герой Київ» // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – N 11. –          ст. 79.
  8. єв В.М. Адміністративно-територіальний устрій та сталий розвиток регіону. Концептуальні основи та методологія: монографія. – Х.: НТУ, 2008. – 316с.
  9. Батанов О. В. Населений пункт // Юридична енциклопедія. – Т.4.– К., 2002. – с. 67.
  10. Батанов О. В. Селище // Юридична енциклопедія. – Т.5. – 2003. – 736с.
  11. Белебиха І. О., Бакум В. В. Адмніністративно-територіальна реформа в регіонах України. – Х.: ХНТУСГ, 2007. – 156 с.
  12. Бровар О.В. Державне право зарубіжних країн. Навчальний посібник. – Донецьк: ДонУЕП, 2005. – 416 с.
  13. Верменич В.Я. Еволюція адміністративно-територіального устрою в Україні: проблеми концептуалізації / В.Я. Верменич // Український історичний журнал. – 2005. - №4. – с.114-159.
  14. Заяць І. Я. Правовий статус області в Україні: Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.02 / Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. Юридичний факультет. — Л., 1999. – 104 с.
  15. Конституційне право України / За ред.. Ю. М. Тодики, В. С. Журавського. – К., 2002. – 544с.
  16. Конституційне право України: Підручник для студентів вищих навчальних закладів/ За ред. В.Ф. Погорілка. – К.: Наукова думка, 1999. – 734с.
  17. – 160с.
  18. Кривобоков В.А. Государственное строительство, дворец или лачуга. – Х.: Фолио, 2002. – 316с.
  19. Курас І. Держава повинна бути унітарною // Зеркало недели. – № 2 (223), 16 січня 1999 року. – С. 11.
  20. Молдован В.В.Конституційне право: опорні конспекти– К.: Юмана,1996. – 272 с.
  21. Павлович Я. П. Особливості адміністративно-правового статусу населених пуктів // Науковий вісик Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ: Збірник наукових праць. – 2007. – № 2(33). – С. 120-126.
  22. Сравнительное конституционное право / Под ред. А.И. Ковлева. – М.:Манускрипт, 1996. – 356 с.
  23. Теорія держави і права (под ред. В.В.Копейчикова). – Київ: Юрінком. – 1997. – 398 с.
  24. Ткачук А. З історії реформ адміністративно-територіального устрою України / А. Ткачук, Р. Ткачук, Ю. Гнащук. – К.: ІГС, 2009. – 128 с.
  25. Ткачук А. Територіальна реформа: вчора, сьогодні, завтра / За ред. А. Ткачук. – К.: Леста, 2007. – 116с.
  26. Тускоз Ж. Міжнародне право. – Будапешт – Київ, 1998. – 432 с.
  27. Федоров А.Б. Правовий статус Криму. Правовий статус Севастополя / А.Ф. Федоров. – М.: МДУ, 1999. – 106с.
  28. Федчишин М. Адміністративно-територіальний устрій: вчора, сьогодні і завтра / М. Федчишин. – 2006. - №9. – С.36-38.
  29. Фрицький О.Ф. Конституційне право України: Підручник / О.Ф. Фрицький. - К.: Юрінком Інтер, 2003. - 536с.
  30. Хонда Марина Петрівна. Конституційно-правовий статус столиці України - міста Києва : дис... канд. юрид. наук: 12.00.02 / НАН України; Інститут держави і права ім. В.М.Корецького. — К., 2007. — С. 186-214.
  31. Швачка Г.О. Особливості правового статусу органів влади Автономної Республіки Крим // Нове законодавство України та питання його застосування: Тези доп. та наук. повідом. Учасників наукової конференції молодих учених та здобувачів (м. Харків, 2003 р.) / За ред. М.І. Панова. – Х.: Нац. юрид. акад. Укр., 2003. – С.35-38.
  32. Швачка А.А. Нормотворческая компетенция органов власти АРК: источники, содержание // Проблеми законності: Респ. міжвід. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. – Х.: Нац. юрид. акад. Укр., 2002. - Вип. 56. – С.30-35.
  33. Шульженко Ф. П., Hаум М. Ю. Істоpія вчень пpо деpжаву і пpаво: Куpс лекцій/ Hац. пед. ун-тім.М. П.Дpагоманова; Зазаг. pед.КопєйчиковаВ. В. – К.:  Юpінком  Інтеp, 1997. – 345 с.

#: 2857

Type: Course work

Number of pages: 32

Subject: Constitutional law

Font size: 14

Language: Ukrainian

Line spacing: 1.5

Department: Конституційного права

Number of notes: 1

Work uniqueness: 75%

Number of bibliography sources: 33

Завдання розбудови незалежної правової соціально-орієнтованої демократичної України, розвиток економіки республіки та її інфраструктури в умовах ринкових відносин, інтеграція у світове співтовариство вимагають удосконалення сучасного територіального устрою держави. Особливо це стосується адміністративно-територіального устрою держави, тобто її внутрішнього поділу на територіальні одиниці, згідно з якими формується структура і здійснюється поліпшення  апарату управління, запроваджується більш чітка ієрархія виконавчої влади, раціональне співвідношення між центром і органами міського самоврядування.

Саме поняття «територія України» було впродовж багатьох століть умовним: Україна ні в якій формі не була присутня в територіальному поділі Російської та Австро-Угорської імперій.

Актуальність теми роботи підсилюється наступним:

1)      Останнім часом у засобах масової інформації, спеціальних органів влади, народні депутати порушують питання щодо вдосконалення існуючого адміністративно-територіального устрою України, необхідності змін внутрішніх кордонів між окремими областями, а також оптимізації їх поділу. З цього приводу неодноразово висловлювалися і вчені, спираючись на історичний досвід формування територіального устрою, його особливості та доцільність зваженого підходу до змін у внутрішній системі адміністративного поділу.

2)      Оскільки державна територія має складну структуру і включає окрім суходільної території і ще й територіальне море, внутрішні води, надра, повітряний простір, то нажаль, за двадцять один рік незалежності сусідні держави Румунія та Росія ставили під сумнів територіальні кордони незалежної України які існували з 1991 року, слід лише згадати проблеми з морським кордоном у Керченській протоці та зменшення територіальних вод України у Чорному морі внаслідок  задоволення міжнародним арбітражем позову Румунії щодо острова Зміїний. Як наслідок – Україна втратила право на потенційно багаті нафтогазові родовища у західній частині чорноморського шельфу.

Отже, дослідження проблеми територіального устрою України є актуальною як у науково-юридичній площині, так і у державно-політичному аспекті.

Об’єктом дослідження є конституційний лад держави Україна.

Предметом курсової роботи є територіальний устрій України – офіційно встановлена система територіальних і функціональних елементів та ієрархічних зв’язків функцією якої є формування просторової структури публічної влади в державі.

Ступінь вивчення проблеми в спеціальній науковій літературі: питання територіального устрою завжди були одним з найактуальнішими та пріоритетними для юристів-науковців будь-якої країни оскільки безпосередньо торкалися практики державного будівництва та правового забезпечення проведення адміністративно-територіальних реформ. Дослідженням даної теми займалися такі вчені: В.М. Бабаев, А.Ткачук, Р. Ткачук, В.П. Кривобок, В.Верменич та інші. Питання та проблематика територіального устрою України, його поняття, систему та форму вираження різнобічно проаналізована також  в роботах багатьох інших авторів, посилки на яких буде подано у тексті курсової роботи.

Мета роботи: на основі конституційного законодавства України, підзаконних актів, наукових праць комплексно проаналізувати коло проблем пов’язаних з різними аспектами територіального устрою незалежної України.

Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких основних завдань:

-        висвітити трактування в науковій літературі понять «територіальний устрій», «адміністративно-територіальний устрій», «адміністративно-територіальний поділ» та їх співвідношення;

-        виявити фактори які визначають становлення та еволюцію адміністративно-територіального поділу;

-        установити статус і ієрархію територій в системі територіального устрою;

-        визначити особливий статус окремих територіальних одиниць – міста Києва та Автономної Республіки Крим.

Сформовані завдання курсової роботи визначили вибір методів дослідження:

-        метод історизму – вивчення явища та процесу формування територіального устрою України у його виникненні, становленні та розвитку, осягнення їхньої специфіки та закономірності;

-        метод структурно-функціонального аналізу складових територіального простору, виявлення регіональних пропорцій і диспропорцій в територіальних зв’язках і співвідношеннях;

-        порівняльно-правовий метод, що сприяє більш глибокому проникненню в сутність правової, в тому числі конституційної матерії;

-        картографічний метод який є досить ефективним при аналізі адміністративно-територіального розмежування і дає змогу відтворити географічне розміщення окремих адміністративних одиниць.

Крім вищезазначених методів застосовані наступні спеціальні методи – метод техніко-юридичного аналізу та метод правового тлумачення.

Дану роботу було апробовано на Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених.

Практичне значення цієї роботи заключається в проведенні подальшого дослідження даної проблеми.

Excerpts from the work