Купить работу
Україна в системі міжнародних економічних відносин
ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. НЕОБХІДНІСТЬ ТА РОЛЬ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН 6
1.1 Суть міжнародних економічних відносин та факторів, що на них впливають 6
1.2 Міжнародний поділ праці та міжнародна економічна інтеграція. Місце в них України 14
РОЗДІЛ 2. ФОРМИ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН 17
2.1 Міжнародна торгівля та особливості її розвитку в сучасних умовах. Зовнішня торгівля України 17
2.2 Міжнародна міграція робочої сили та міграційна політика 23
2.3 Міжнародні валютні відносини. Еволюція міжнародної валютної систем 27РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН УКРАЇНИ З КРАЇНАМИ СВІТУ 32 3.1 Основні напрями, форми і суб’єкти зовнішньоекономічних відносин України. 32 3.2 Сучасні проблеми зовнішньоекономічної діяльності України. 36ВИСНОВОК 40СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 41
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ <>1.2.3.4.5.6.7.8.9.10.11.12.13.14.15.16.17.18.19.20.21.22.23.24.25.26.27.28.29.30.31.32.33.34.35.Шредер Х. Європа і держави СНД // Міжнародна економіка. - 1993. - №12. - С.99-102.
№: 2894
Тип: Курсовая работа
Количество страниц: 43
Предмет: 1С: Бухгалтерия
Размер шрифта: 14
Язык: Украинский язык
Интервал: 1.5
Кафедра: эконимики
Количество сносок: 43
Уникальность работы: 70% - Advego Plagiatus
Количество источников: 43
ВСТУП
Міжнародні відносини є об’єктом зовнішньої політики, міжнародної політики в цілому. Втім, звичний для нас термін «міжнародні відносини» не зовсім точний, оскільки відповідні відносини ніколи не складаються безпосередньо між народами. Як демократія не буває безпосередньо владою народу, так і міжнародні відносини не бувають відносинами безпосередньо між народами. Вони опосередковуються державами — через охорону кордонів, митний контроль, візові режими, закордонні паспорти, монополію на здійснення зовнішньої політики тощо. Франкомовний еквівалент терміна «міжнародні відносини» — relations іnternationales, що дослівно означає «міжнаціональні відносини», чи відповідний англомовний термін дещо точніші, оскільки в західноєвропейській традиції нація ототожнюється з державою. Визначення «народу» як головного суб’єкта міжнародних відносин передбачає саме державні народи-нації, а по суті — держави.
Актуальність. Міжнародні відносини виступають специфічним видом суспільних відносин. Як і суспільні відносини в цілому, вони є відносинами між людьми; в них чітко вирізняються економічний, соціальний, політичний і духовно-культурний аспекти. Водночас міжнародні відносини характеризуються низкою особливостей. Це, по-перше, їх невладний характер. Влада є одним із основних регуляторів суспільного життя всередині держави, де існують відносини панування і підкорення, керівництва й підпорядкування. У відносинах між державами владні відносини як відносини панування і підкорення є не правилом, а відхиленням від нього. Тут має бути рівність партнерів під кутом зору міжнародного права. Це відносини конкуренції, суперництва або співробітництва і лише як виняток — панування й підкорення.
Оскільки міжнародні відносини не мають владного характеру, то постає проблема виокремлення їх політичного аспекту. Цей аспект не може бути визначений через владу, як це робиться стосовно політики всередині держави. Він може бути виокремлений на основі суб’єктів відносин, якими є політичні інститути та особи, що їх представляють. Іншими словами, міжнародні політичні відносини — це відносини між державами, політичними партіями, громадсько-політичними організаціями і рухами, міжнародними організаціями та іншими суб’єктами політики на міжнародній арені. За такого розуміння міжнародних політичних відносин навіть суто економічні відносини між державами як політичними інститутами набувають політичного характеру. Політичний аспект, політичні відносини складають основний зміст міжнародних відносин.
По-друге, система міжнародних відносин має децентралізований характер. Якщо всередині держави є загальнодержавний центр прийняття рішень, яким виступає система владних органів, то в міжнародних відносинах таких керівних центрів, діяльність яких ґрунтувалася б на пануванні й підкоренні, немає.
По-третє, основним засобом розв’язання суперечностей в міжнародних відносинах є консенсус — прийняття рішення на міжнародних конференціях, нарадах та в міжнародних організаціях на основі спільної згоди учасників без проведення формального голосування, якщо проти нього не виступає жоден з учасників. Консенсус застосовується також як засіб забезпечення єдності позицій держав до проведення голосування з обговорюваних питань, яке в такому разі відкладається на час процесу узгодження. Консенсус має важливе значення в досягненні домовленості між державами, оскільки відкриває можливості для відшукання взаємоприйнятних рішень для всіх учасників переговорів. Він передбачає прийняття рішень усіма державами на основі добровільних компромісів, поваги суверенітету одна одної, рівності і взаємного визнання інтересів сторін, виключає диктат, тиск або прийняття рішення механічною більшістю голосів на міжнародній конференції чи в міжнародній організації.
По-четверте, в міжнародних відносинах більшу, ніж у внутрішніх, роль відіграє суб’єктивний чинник, особливо діяльність керівників держав і міжнародних організацій, у розв’язанні наявних суперечностей.
Об’єктом дослідження є міжнародні відносини країн сучасного світу.
Предметом курсової роботи є зовнішня політика України і її міжнародні відносини.
Метою курсової роботи є визначення поняття «міжнародні відносини» і розгляд їх на прикладі держави Україна. При цьому особливого значення набуває висвітлення особливостей міжнародних відносин держави і спроможність її уникати конфліктних ситуацій у відносинах з іншими державами.
Відповідно до мети поставлено такі завдання:
- Визначити суть міжнародних економічних відносин;
- Дослідити форми міжнародних відносин;
- Визначити проблеми зовнішньоекономічної діяльності.