Купити роботу
Астральна символіка в поезії шістдесятників. Костенко і Стус
ЗМІСТ
Стор.
ВСТУП ………………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ 1. Астральна символіка та її використання в поезії шістдесятників ……..5
1.1 Поняття астральної символіки ……………………………………………………5
1.2 Використання символів поетами-шістдесятниками ……………………………12
РОЗДІЛ 2. Аналіз символіки поетичного світу Василя Стуса та Ліни Костенко ..17
2.1 Символіка поетичного світу В. Стуса …………………………………………..17
2.2 Символіка поетичного світу Л. Костенко ………………………………………26
ВИСНОВКИ …………………………………………………………………………..33
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ ……………………….35
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ
1. “Душа прозріє всесвітом очей…”. Поезія Ліни Костенко. – Кіровоград: Поліграф-Терція, 2003. – 270 с.
2. Барабаш С.Г. Творчість Ліни Костенко в ідейно-художньому контексті літературної доби. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук за спеціальністю 10.01.01. – українська література. Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2004.
3. Барабаш С.Г., Бондаренко Г.С. Ліна Костенко // Нові імена в програмі з української літератури: Посібник для вчителя / Упоряд. В.Я. Неділько. – К.: Освіта, 1993. – С. 217-248.
4. Бондаренко А. І., Бондаренко Ю. І. Час вибору: Вивчення творчості Василя Стуса в школі: Посібник. — К.: Видав. центр «Академія», 2003. — 231 с.
5. Вертій О. “Образ душі народу…”: національна картинасвіту Василя Голобородька / О. Вертій // Слово і час. – 2007. – № 7. – С. 42 – 50.
6. Історія української літератури ХХ століття: У 2 кн. Кн 2. – К., 2005.
7. Костомаров М. Слов’янська міфологія / М. Костомаров. – К. : Либідь, 1994. – 384 с.
8. Лапушкіна Н.П. Націоментальні образи-символи в поезії постшістдесятників Донбасу. / Н.П. Лапушкіна // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. – 2010. - № 4(191). – С.19-24.
9. Ліричний суб’єкт поезії Ліни Костенко в діалозі з природою (поезія “Ліс”) // Сучасний погляд на літературу: Зб. наук. праць. – Вип. 7. – К.: ІВЦ Держкомстату України. – 2002. – С.122-128.
10. Літературознавчий словник-довідник / Гром’як Р. Т. – К.: ВЦ“Академія”, 1997. – 752 с.
11. Марина Павленко про Павла Тичину, Надію Суровцову, Василя Симоненка, Василя Стуса, Ірину Жиленко / М. Павленко. — Київ: Грані-Т, 2009. — 120 с.
12. Пастух Н. Зооморфні образи в українському фольклорі. Образ зозулі: Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.01.07 “Фольклористика” / Н. Пастух. – Л., 2001. – 18 с.
13. Поезія Л. Костенко, О. Олесь, В.Симоненко, В. Стус. - К.: Наукова думка, 2008.
14. Поколенко Н. Східноукраїнський поетичний канон: Монографія / Н. Поколенко. – Донецьк: Тираж, 2006. – 166 с.
15. Руденко М. Поезії / М. Руденко. – К. : Дніпро, 1991. – 413 с.
16. Символ дороги як простір самопізнання в ліриці Ліни Костенко // Сучасний погляд на літературу: Зб. наук. праць. – Вип. 8. – К.: ІВЦ Держкомстату України. – 2002. – С.145-154.
17. Стус В. Твори: У 4 т. 6 кн / В. Стус. – Львів: Видавнича спілка “Просвіта”, 1994. – Т. 1.
18. Стус Д. Василь Стус: життя як творчість. / Д. Стус // Київ, 2004. – 368 с.
19. Стус Дмитро. Василь Стус // 100 найвідоміших українців. — 3-є видання. — К., 2005. — С. 625–633.
20. Талалай Л. Вибране: Поезії / Л. Талалай. – К.: Дніпро, 1991. – 541 с.
21. Тяглість української духовної традиції як об’єкт тривоги (поезія Ліни Костенко “Чоловіче мій, запрягай коня…”) // Сучасний погляд на літературу: Зб. Наук. праць. – Вип. 3 – К.: ІВЦ Держкомстату України. – 2001. – С. 163-168.
22. Українське слово. Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ ст. Книга третя. - К.:Рось,2004.
23. Шістдесятники. Режим доступу: http://shistdesjatnyky.blogspot.com/p/blog-page_1486.html
24. Поезія Василя Стуса. Режим доступу: http://vasylstus.com/poetry.htm
25. Ліна Костенко. Режим доступу: http://kostenko.electron.com.ua/
№: 15
Тип: Курсова робота
Кількість сторінок: 36
Предмет: Література
Розмір шрифту: 14
Мова: Українська мова
Інтервал: 1.5
Кафедра: Литературы
Кількість виносок: 30
Унікальність роботи: 40%
Кількість джерел: 25
Український символізм сформувався організаційно вже після того, як з кінця 1910-х pp. закінчився період активізації російського символізму. Початки українського символізму пов'язані з ранньою творчістю Павла Тичини (1914–1917), Якова Савченка, Олекси Слісаренка, Дмитра Загула, Володимира Ярошенка, Клима Поліщука та ін.
Символ — поетичний троп, що грунтується на умовному означенні якогось явища чи поняття через інше на підставі подібності. За допомогою нього поети прагнуть стисло і яскраво передати певну думку.
Символісти вбачали функцію символу в одночасному, об'ємному і динамічному вираженні матеріального та ідеального змісту явищ. Була створена особлива мова символізму, ґрунтована на суґестії – навіюванні настрою, натяках і вгадуванні, що наближало поетичний ефект до музичного.
Найсуттєвішою ознакою символу є його здатність перебувати у внутрішньому природному зв'язку з тим, що він представляє, причому зв'язок цей осягається інтуїтивно, завдяки міфологічній свідомості людини. В основі поєднання феномена і ноумена є спільний первнень – тому два об'єкти, різні в екзистенційному плані, стають взаємозамінними, символ постає тим смисловим центром, який наділяє явища якісно новим виміром.
Прояв націоментальних образів-символів у “коллективному несвідомому” нерозривно пов’язаний з історичними подіями, історичнимчасом і простором. Серед просторових образів особливої сили набирають архетипи степу, поля, могил-курганів, дороги. Так, в українській літературі другої половини ХХ століття спостерігаємо міцне вкорінення уявлення про Україну як степ.