Купити роботу
ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ОБРОБКИ, МІДІЙ ЧОРНОМОРСЬКИХ НА ВМІСТ ХЛОРОРГАНІЧНИХ ПЕСТИЦИДІВ
Морепродукти - це один з основних шляхів впливу на людину забруднювачів навколишнього середовища. Одним з найбільш смачних і корисних морепродуктів на наших столах є мідії. Їх смак ніжний, а хімічний склад унікальний. О мідіях людство знає дуже давно, відомо, що навіть в раціоні стародавніх людей були присутні страви з мідій. Для багатьох народів і сьогодні видобуток мідій є основним видом заробітку. Мідії відіграють важливу роль в морському середовищі, являються природними очисниками і фільтраторами. Крізь молюска проходять тони води, накопичуючи токсичні речовини, що може бути небезпечним не тільки для мідій, а й для людини як споживача.[1]
Актуальність питання. - вплив хлорорганічних пестицидів на мідій та негативні побічні наслідки при вживанні їх в їжу.
Мета дослідження: Провести аналіз токсикологічних, біохімічних та мікробіологічних показників мідій чорноморського узбережжя Одеської області під дією ХОП. Визначити вплив різної концентрації ХОП на біохімічні та мікробіологічні показники мідій
Завдання: . У відповідності до цієї мети були поставлені наступні завдання:
1. Визначити вміст ХОС у воді та чорноморських мідіях до та після витримки в акваріумах з різною концентрацією пестициду (ДДТ). Провести порівняльний аналіз значень концентрацій ХОС з їх фактичним вмістом у воді та мідіях.
2. Провести фізико-хімічні та мікробіологічні дослідження чорноморських мідій до та після витримки в акваріумах з різною концентрацією пестициду (ДДТ). Проаналізувати вплив ДДТ на ці показники.
3. Дослідити та вивчити вплив різних технологій обробки (проварювання, заморожування та маринування) на вміст хлорорганічних пестицидів в чорноморських мідіях та довести безпеку для подальшого вживання такого продукту в їжу.
Матеріали і методи досліджень: Матеріалом для досліджень були живі мідії та морська вода. Дослідні 4 групи мідій витримували у морській воді з додаванням різних концентрацій ДДТ та γ ГХЦГ. Однією з найважливіших проблем суспільства є мінімізація негативного впливу хлорорганічних пестицидів на людину, що супроводжується зниженням резистентності до інфекції, виснаженням, збільшенням частки захворювань щитовидної залози, атеросклерозу, онкології, діабету та ін.
Хлорорганічні пестициди, до яких належать найбільш значимі стійкі органічні забруднювачі до числа яких належать деякі хлорорганічні пестициди (ГХЦГ, ДДТ та інш.) відповідно до Міжнародних конвенцій про захист морського середовища, класифікують як найбільш небезпечні забруднювачі довкілля. володіють токсичними властивостями навіть малих концентраціях. Вони здатні накопичуватися в тканинах водяних організмів і при тривалому впливі навіть у малих дозах спричиняти токсичну дію, що проявляється у порушенні репродуктивної, нервової, ендокринної, імунної, а також у тератогенних ефектах. Такому впливу на біоту сприяє персистентність хлорорганічних сполук (ХОС) в навколишньому середовищі. Стійкі до процесів температурної, хімічної, мікробіологічної деградації. Здатні до біоакумуляції
Велику небезпеку становить забруднення води ГХЦГ і його изомерами, так як вони практично не розчиняються в ній і можуть накопичуватися в великих кількостях. Існують і експериментальні дані про наявність канцерогенних та мутагенних властивостей ГХЦГ [10].Внаслідок небезпечних побічних ефектів, дія яких проявляється на живих організмах, застосування деяких пестицидів було заборонено на початку сімдесятих років минулого століття і виробництво поліхлорованих біфенілів значно зменшилось. Але і після таких заходів забруднення навколишнього середовища ХОП мало глобальні масштаби.
За даними літературних джерел ДДТ, алдрин, діедрин, гептахлор, мірекс, ендрин і 19 інших пестицидів викликали рак у піддослідних тварин, особливо рак печінки у мишей, в організмі людей, що померли від раку, цирозу печінки, високого кров’яного тиску, крововиливів у мозок і розм’якшення мозку, містились досить високі рівні ДДТ та метаболіти ДДД і ДДЕ.
З метою охорони здоров’я людини та навколишнього середовища від стійких органічних забруднювачів (СОЗ) у травні 2004 року Програмою Організації Об’єднаних Націй з навколишнього середовища була ратифікована конвенція щодо окремих СОЗ, до яких належать ПХБ і деякі ХОП. Україна підписала конвенцію в числі перших країн у травні 2001 р.
У зв’язку з цим проблема визначення вмісту, розповсюдження, переносу, накопичення і трансформації ХОП, екологічних наслідків впливу ХОС на компоненти екосистем Чорного моря є актуальною. Виконання досліджень щодо визначення потенційної загрози впливу антропогенного чиннику на функціонування морських екосистем і на продуктивність морських вод є також необхідним та своєчасним.
Небезпека хлорорганічних пестицидів полягає в поширенні у навколишньому середовищі, накопиченню в морях, океанах, що супроводжується їх міграцією по харчовому ланцюгу, з осіданням в організмі морських мешканців та період напіврозпаду ХОС до 15-20 років.
Список літератури :
1. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :// http://midicport.pp.ua/?p=5508 Морепродукти -Продукти здорового харчування - Здорове харчування.
2.[Електронний ресурс]. – Режим доступу: //http://www.vokrugsveta.ru/news/2439/ - Древние люди питались молюсками. Вокруг света. 2007.
3. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : // http://agroconf.org/content/ribne-menyu-ukrayinciv-shudlo-na-15 Українська аграрна конференція(УАК). Новини УАК. 2010. Рибне меню українців схудло на 15%. 2010.
4.. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: //http://fishretail.ru/news/fao-obzor-mirovogo-sektora-proizvodstva-dvustvorchatih-309640 ФАО: Обзор мирового сектора производства двустворчатых моллюсков - сентябрь 2013
5. Кандюк Р.П. Химический состав промысловых беспозвоночных северо-западной части Черного моря/ Р.П.Кандюк, Т.А.Петкевич и др. // Рыбное хозяйство . – 1980. –№ 2. – С.74-77
6. Якубчак О.М. Ветеринарно-санітарна експертиза риби та інших гідробіонтів/ О.М. Якубчак, А.І. Тютюн, Т.В. Таран // Методичні вказівки – К.: ЦП
«КОМПРИНТ», 2011. – С.40
7.[Електронний ресурс]. – Режим доступу:// http://22parallel.by/strany/gollandiya/ Голландия (Нидерланди)
8. Жилякова И.Г. Промышленное разведение мидий и устриц / И.Г Жилякова. — Донецк: «Сталкер». 2004.— 110 с.
9.[Електронний ресурс].- Режим доступу://http://tr.knteu.kiev.ua/files/2009/08/4.pdf Козлова С. Ринок морепродуктів України: аналіз і тенденції / С. Козлова// Товари і ринки. – 2009. – № 2. – С. 24-29.
10. Экспертиза рыбы, рыбопродуктов и объектов водного промысла. Качество и безопасность / В.М. Поздняковский [и др.]. – Новосибирск.: Сибирское университетское издательство. 2007. – 345 с.
11. [Електронний ресурс]. – Режим доступу://http://uifsa.ua/норвежско-украинский-бизнес-форум-2014-и/ Норвежско-Украинский Бизнес Форум 2014 и импорт рыбной продукции. Асоціація “Українських імпортерів риби та морепродуктів” . 2014
№: 4331
Тип: Магістерська робота
Кількість сторінок: 23
Предмет: Біологія
Розмір шрифту: 14
Мова: Українська мова
Інтервал: 1.5
Кафедра: биологія
Кількість виносок: 5
Унікальність роботи:
Кількість джерел: 11
Анотація. В статті було розглянуто питання про вплив хлорорганічних пестицидів на мідії, а також негативні чинники вживаннях їх в їжу. Також було наведено порівняльний аналіз результатів хіміко-токсикологічних, фізико- хімічних та мікробіологічних досліджень мідій прибережної зони Одеської області після впливу технологічної обробки. Концентрації ХОП , як правило , зменшується під дією різних тех. обробок, але відмінності були невеликими між проварюванням та заморожування мідій. За результатами фізико- хімічних та мікробіологічних досліджень встановлено, що м'ясо свіжої мідії за результатами мікробіологічних досліджень не відповідає державним нормам по вмісту МАФАнМ, бактерій групи кишкової палички і практично не змінюється під дією ДДТ.
Ключові слова: Чорноморські мідії, хлорорганічні пестициди, МАФАнМ, рН,біоакумуляція, біота, хлорорганічні сполуки, інфекція, ГХЦГ, ДДД , ДДЕ.