Купити роботу
Зародження польської історичної науки
Зміст:
Вступ………………………………………………………………………… 3 стр.
Розділ I.Аналіз зародження Польської історичної науки на початку XIX ст.. у працях польських авторів……………………………………………………8 стр.
Розділ II. Місце Краківської історичної школи в Польській історіографії у другій ХІХ- початку ХХ ст………………………………………………. 18 стр.
Розділ III. Позитивістська оптимістична Варшавська історична школа в Польській історіографії кінця XIX - початку XX століття………...…… 29 стр.
Висновки…………………………………………………………………… 38 стр.
Список використаних джерел та літератури……………………..……… 40 стр.
Список використаних джерел та літератури
Підручники та монографії:
- Баженова С. Юзеф Ш. Аскеназі: життя, діяльність, творчість.- Кам'янець-По-дільський, 2002. — 108 с.
- Воронов И.А. Тадеуш Корзон - видный представитель польськой буржуазной историографии последней трети ХІХ - начала ХХ в. // Славянская историогра-фия. Сб. статей. - М., 1996. – 310 с.
- Историография истории южных и западных славян" - М. 1987, - 351 с.
- Калакура Я. Польська історіографія: курс лекцій / Я. Калакура. - Київ: Ґенеза, 2004. – 319 с.
- Кареев Н. Падение Польши в исторической литературе. — СПб., 1988. — X, 407 с.
- Францеев В. Польское славяноведение конца XVIII и первой четверти XIX ст..— Прага, 1996. – 218 с.
- Ярмошик І. Польська історіографія 1800 - 1939 рр. суспільно- політичного і культурно-духовного розвитку Польщі / І. Ярмошик. : Львів, 2010. - 512 с.
Періодична література:
- Баженова С. До генези утворення «польської історичної школи» в добу романтизму (ЗО — 40) рр.. XIX ст..) // Наукові праці Кам'янець-По-дільського державного педагогічного університету: Історичні науки. — Кам'янець-Подільський, 2003. — Т. 11. — С. 127 — 133.;
- Волков В.К." Новые тенденции в развитии исторической мысли в странах Центральной и Юго-Восточной Европы" - "Новая и новейшая история" - 1991. - № 4. С. 97 – 105.
- Дьяков В." Разработка учеными ПНР теоретико – методологических проблем исторической науки" - "История СССР "- І989. № 1. С. 48 – 56.
- Завитневич В. Проблеми біографістики в польській історичній науці (на прикладі Краківської історичної школи) // Харківський історіографічний збірник — Х., 2008. — Вип. 9. — С. 136-141.
- Зашкільняк Л. “Неоромантизм у польській історіографії початку - XX ст. ” “Проблеми слов'янознавства" - Львів. - 1993 - випуск 45. – С. 48 – 55.
- Касперський Е. “Спільнота і конфлікти: Слов'янська ідея в польській романтичній історіософії” - “Проблеми слов'янознавства" - Львів - 1996 - випуск 49. – С. 61 – 69.
- Міщук С. Становлення польської історичної науки у дослідженнях польських науковців (1800 - 1939 р). Рецензія на: Ярмошик І. Польська історіографія 1800 - 1939 рр. суспільно- політичного і культурно-духовного розвитку Волині: Львів, 2010. 512 с. / С. Міщук. // Волинські історичні записки / Житомирський державний університет імені Івана Франка МОН України. - Житомир: вид-во ЖДУ ім. І.Франка, 2010. - Випуск 5. - С. 287 - 289.
- Руда О. В. Вплив історичних міфів на висвітлення проблематики відтво-рення держави в польській історичній науці кінця ХІХ - початку ХХ ст. // Історична наука, історична пам'ять та національна свідомість модерної доби в Україні, Білорусі та Польщі / Упоряд. В.В. Масненко, Ю.П. Присяжнюк. (Серія "Історичні студії"). - Черкаси: Вертикаль, 2011. - С. 50-59.
- Руда О. В. Висвітлення історії Польщі у працях Варшавської історичної школи // Південний архів: Збірник наукових праць. Історичні науки. - Херсон: В-во ХДУ, 2007. - Вип. 26. - С. 110-116.
- Руда О. В. Дослідження проблематики становлення історичної науки в Польщі в працях представників краківського історичного середовища зламу ХІХ-ХХ ст. // Наукові зошити історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. Збірник наукових праць. - Львів: ЛНУ ім. Франка, 2005. - Вип. 7. - С. 163-177.
- Сінкевич Є.Г. Зародження "Краківської історичної школи" та діяльність визначних її представників у другій половині XIX ст. // Південний архів. Історичні науки: Зб. наук. праць. — Херсон, 2002. — Вип. 7. — С. 134-140.
- Сінкевич Є.Г. Краківська історична школа та лояльний консерватизм другої половини ХІХ ст. // Південний архів. Історичні науки: Зб. наук. праць. — Херсон, 2003. — Вип. 13. — С. 96-102 .
- Сінкевич Є.Г. Історичні школи в польській історіографії другої половини XIX ст. // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії: Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. — Рівне, 2006. — Вип. 10. — С. 231-234.
- Сінкевич Є.Г. Варшавська історична школа у XX ст.. // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. — Харків, 2007. — № 762. Історія. — Вип. 39. — С. 345-353.
- Сінкевич Є.Г. Проблема наукової школи в польській історіографії кінця ХІХ — початку ХХ ст. (на прикладі краківської історичної школи) // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки: Історичні науки. — Луцьк, 2007. — Вип. 1. — С. 131-136.
- Сінкевич Є.Г. Українська проблематика в дослідженнях і практичній діяльності Варшавської історичної школи // Південний архів. Історичні науки: Зб. наук. праць. — Херсон, 2007. — Вип. 26. — С. 117-122.
- Сінкевич Є.Г. Відображення діяльності чільних представників "краківської історичної школи" в польській історіографії та джерелах // Південний архів. Історичні науки: 36. наук. праць. — Херсон, 2004. — Вип. 16. — С. 194-197.
- Сінкевич Є.Г. Краківська історична школа в польській історіографії // Харківський історіографічний збірник. — Харків, 2006. — Вип. 8. — С. 125-130.
- Сінкевич Є.Г. Краківська історична школа в дослідженнях польських істориків другої половини XIX ст.. // Південний архів. Історичні науки: Зб. наук. праць. — Херсон, 2007. — Вип. 24. — С. 28-33.
- Сінкевич Є.Г. Дослідження варшавської історичної школи польськими істориками на початку XX ст.. // Південний архів. Історичні науки: 36. наук. праць. — Херсон, 2007. — Вип. 25. — С. 237-242.
- Сінкевич Є.Г. Місце краківської історичної школи в польській історіографії другої половини ХІХ — ХХ ст. // Український історичний журнал. — 2008. — № 1. — С. 194-200.
- Сінкевич Є.Г. Ю.У. Німцевич : життєвий шлях та наукова діяльність (1849-1935) // Сумська старовина: Науковий журнал з історії та культури України. — Суми, 2006. — № 20. — С. 90-95.
- Сінкевич Є.Г. Е.С. Бандке: життєвий шлях та наукова діяльність // Південний архів. Історичні науки: Зб. наук. праць. — Херсон, 2006. — Вип. 21. — С. 21-26.
- Сінкевич Є.Г. Біля витоків варшавської історичної школи // Південний архів. Історичні науки: Зб. наук. праць. — Херсон, 2006. — Вип. 22. — С. 72-76.
- Сінкевич Є.Г. Шимон Асканазі — сторінки життя та діяльність у варшавській історичній школі // Південний архів. Історичні науки: Зб. наук. праць. — Херсон, 2006. — Вип. 23. — С. 73-78.
- Швагуляк М. “Польсько-українська конфронтація на зламі 20-30-х років XX ст.: проблеми історіографії" - “Проблеми слов'янознавства. - Львів - 1996. - випуск 48. – С. 58 – 67.
- Ярмошик І. Історичні праці В.Собеського, С.Закшевського в контексті польської історіографії ХІХ століття / І. Ярмошик. // Інтелігенція і влада. Громадсько-політичний науковий збірник. Серія: Історія / Одеський національний політехнічний університет МОН України. - Одеса: Астропринт, 2008. - Випуск 14. - С. 219 - 228.
- Ярмошик І. Сторінки історії Польської історичної науки у висвітленні професора Варшавського університету Теодора Вежбовського / І. Ярмошик. // Інтелігенція і влада. Громадсько-політичний науковий збірник. Серія: Історія / Одеський національний політехнічний університет МОН України. - Одеса: Астропринт, 2009. - Випуск 16. - С. 265 - 275.
- Ярмошик І. Події з життя Польщі у висвітленні польського мемуариста Яна Дуклана Охотського (кінець ХУІІІ - початок ХІХ ст.) / І. Ярмошик. // Часопис Української Історії / Київський національний університет імені Тараса Шевченка, ТОВ видавництво «Книги - ХХІ».- Київ, 2009. – Випуск - С.119 - 124.
- Ярмошик І. Поняття формування та розвитку історичних шкіл у польській історіографії ХІХ ст. / І. Ярмошик. // Науковий часопис НПУ імені М.П.Драгоманова. Серія 6. Історичні науки: Збірник наукових праць. - Випуск 6: Ювілейний випуск до 175 -річчя Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. - Київ: видавництво Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, 2010. - С. 232 - 239.
- Ярмошик І. Польська історична наука про соціально – політичні події у середині ХIХ ст./ І. Ярмошик. // Науково-теоретичний і громадсько-політичний альманах «Грані» / Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара МОН України, Об’єднання громадян «Центр соціально-політичних досліджень».- Дніпропетровськ: Видавництво «Грані», 2010. - № 1 (69). - С. 7 - 14.
- Проблеми розвитку польської історіографії у дослідженнях польського історика Теодора Корзона / І. Ярмошик. // Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія історія, економіка, філософія. Випуск 15 / Київський національний лінгвістичний університет МОН України.- Київ: видавничий центр КНЛУ, 2009. - С. 225 - 231.
- Ярмошик І. Головні напрямки історико-краєзнавчого вивчення історії польськими науковцями у 1800- 1860- х роках. / І. Ярмошик. // Волинські історичні записки. Збірник наукових праць / Житомирський державний університет імені Івана Франка МОН України. - Житомир: вид-во ЖДУ ім. І.Франка, 2010. - Випуск 4. - С. 37 - 46.
- Ярмошик І. Історико-краєзнавчі дослідження Е. Дембовського (1822-1846 рр.) та його педагогічно-організаційна діяльність у справі розвитку польських історичних шкіл/ І. Ярмошик. // Інтелігенція і влада. Громадсько-політичний науковий збірник. Серія: Історія / Одеський національний політехнічний університет МОН України. - Одеса: Астропринт, 2010. - Випуск 20. - С. 240 - 251.
- Ярмошик І. Дослідження суспільного становища та історичної долі польської історії польським істориком Карлом Гоффманом (1798-1875 рр) / І. Ярмошик. // Волинські історичні записки. Збірник наукових праць / Житомирський державний університет імені Івана Франка МОН України. - Житомир: вид-во ЖДУ ім. І.Франка, 2010. - Випуск 5. - С. 189 - 194.
- Ярмошик І. Висвітлення історичних шкіл у польській історіографії першої половини ХІХ століття / І. Ярмошик. // Українська полоністика. - Житомир: Видавництво Житомирського державного університету імені Івана Франка, 2006. - С. 18 - 26.
- Ярмошик І. Польська мемуаристика другої половини ХІХ ст. / І. Ярмошик. // Історія. Філософія. Релігієзнавство / Житомирський державний університет імені Івана Франка МОН України. - Київ: «Антросвіт»,2008 - № 2. - С. 72 - 75.
№: 3828
Тип: Курсова робота
Кількість сторінок: 45
Предмет: Історія
Розмір шрифту: 14
Мова: Українська мова
Інтервал: 1.5
Кафедра: історії
Кількість виносок: 50
Унікальність роботи: 92%
Кількість джерел: 44
Вступ
Актуальність теми дослідження обумовлена сучасними тенденціями поступу польської історичної науки, потребою аналізу проблем суспільно- політичного та культурно-духовного розвитку польського народу на різних хронологічних етапах. Логіка розвитку історичної науки в Польщі а XIX – на початку XX ст.. визначає об’єктивну необхідність аналізу науково-культурної спадщини польських дослідників як із пізнавальної точки зору, так і з потреб наукового, неупередженого висвітлення їх внеску у вивчення історії своєї історії в контексті становлення Польської держави в ХІХ - ХХ ст., оскільки через ідеологічну заангажованість радянської історіографії спеціальні дослідження із цієї проблеми не здійснювалися. Освоєння творчої спадщини польської історіографії, безперечно, сприятиме поступу всієї історичної науки.
Мета роботи полягає у тому, щоб на основі аналізу архівних і друкованих матеріалів, опублікованої творчої спадщини з’ясувати тенденції розвитку процесу наукового дослідження проблем історичного минулого Польщі польською історіографією та її історичними дослідниками, з’ясувати невідомі і маловивчені сторінки життя та наукової діяльності польських авторів, які вивчали минуле свого народу, їх внесок у дослідження його історії та культури. Відійшовши від ідеологічної упередженості, проаналізувавши їх науковий доробок, оцінити його місце і значення в наукових і культурних стосунках зазначеного періоду та роль у сучасній польській історіографії. Внаслідок такого дослідження буде отримано нове історіографічне знання про історичні відомості про становлення та розвиток Польщі, як одного із сусідів України, способи досягнення цього знання і його сприйняття у польській історіографії та суспільстві ХІХ ст. і на поч. XX ст...
Звідси випливають головні завдання дослідження :
- З'ясувати стан історіографічної розробки проблеми;
- сформувати та систематизувати репрезентативну джерельну базу зазначеного дослідження;
- проаналізувати монографії, брошури, статті з історії Польщі польських істориків, показати можливості їх сучасного використання для вивчення та популяризації минулого країни;
- простежити зародження та етапи розвитку традицій історичного дослідження проблем минулого в польській історіографії;
- проаналізувати основні напрями та школи історичного вивчення минулого польськими авторами;
- дослідити існуючі у польській історичній науці погляди на історичний поступ зародження історичної науки та визначити чинники, які впливали на їх формування
- простежити наукові контакти провідних польських та українських істориків в справі дослідження минулого регіону.
- проаналізувати досягнення та здобутки польської історіографії та на цій основі визначити їх роль та місце в історіографічному опрацюванні проблематики історії Польщі.
Об’єктами дослідження є історичні знання про становлення історичної науки у Польщі, формування історичних шкіл зафіксовані у працях польських дослідників, які формували образ історичного минулого своєї Батьківщини у складі Речі Посполитої на основі наукових принципів, поширених на відповідному етапі розвитку історичної науки. У першу чергу - наукові праці польських істориків, у всій багатоманітності їх форм (монографії, брошури, статті); діяльність наукових товариств, окремих осіб, які вивчали минуле, періодичні видання, у яких фіксувався стан історичних студій регіону.
Предметом моєї курсової роботи є аналіз тенденцій розвитку історичних досліджень Польщі польськими істориками від початку ХІХ століття (власне після третього поділу Речі Посполитої) і до 1939 р., до початку Другої світової війни, наслідки якої суттєво змінили умови розвитку як польської держави, так й історичної науки в Польщі, аналіз етапів історичного пізнання істориками Польщі цього регіону України. Структуру предметної сфери даного дослідження можна окреслити наступним чином:
- вивчення ідей та поглядів польських істориків, тих позицій, із яких вони сприймали і пояснювали події власного минулого;
- мета, принципи і методи здійснення процесу історичного пізнання польськими авторами, приналежність до певного наукового напряму;
- джерельний фактор, який випливає із використання дослідниками певного комплексу історичних джерел, розширення їх кола і реконструювання на їх основі минулої дійсності своєї історичної Батьківщини;
- соціально-культурна складова, у якій простежуються впливи соціального оточення дослідника, його менталітет;
- психологічний чинник, який віддзеркалює індивідуально-емоційні переживання, уподобання, симпатії та антипатії історика щодо досліджуваних ним проблем.
Хронологічними межами даної курсової роботи є період від початку ХІХ ст., коли з’явилися перші праці польських істориків і початок зародження польських історичних шкіл і напрямків у дослідженні власного минулого, до 1939 р., після якого в розвитку історичної науки у Польщі відбулися значні зміни викликані політичними факторами.
Територіальні рамки дослідження. Охоплюють землі, що були поділені між деякими країнами, внаслідок третього поділу Польщі, а саме: землі, що були приєднані до Австро-Угорщини: Краків, Холмщину, Південне Підляшшя та частину польських земель над Віслою — Нову Галичину (однак незабаром ці землі стали ареною воєнних дій між Наполеонівською Францією, Австро-Угорщиною, Королівством Пруссією й Російською імперією. Причому в різних коаліційних комбінаціях ці держави часом були союзниками, а часом — ворогами); земл, що відійшли до Російської імперії Литва, Курляндія, Західна Білорусь та Західна Волинь; та Королівства Прусського - частина Підляшшя й Мазовецькі землі з Варшавою, а також частину Жемайтії.
Методи дослідження. Основою для дослідження стали теоретичні напрацювання історичної та суміжних гуманітарних наук, принципи історизму, об’єктивізму, системності, спадкоємності, історико-хронологічний, проблемно- хронологічний, історико-порівняльний, біографічний, наративний та інші методи історичного дослідження.
Переважно використані основні методи історіографічного пізнання - конкретного історіографічного аналізу та метод історіографічного синтезу. У роботі я використовувала також загальнонаукові, спеціально-історичні та конкретно-наукові методи, які дали змогу максимально використати пізнавальні можливості запроваджених до наукового обігу архівних матеріалів та друкованих історіографічних джерел.
Наукова новизна даного дослідження обумовлена метою, завданнями та проблематикою роботи і полягає у тому, що тут, на основі комплексного вивчення різнопланових джерел, уперше системно досліджено процес становлення і вивчення польською історичною наукою упродовж 1800 - 1939 рр. тематики власного минулого. У ході написання роботи до наукового обігу введено ряд невідомих раніше архівних матеріалів.
Практичне значення отриманих результатів. Історіографічний та джерельний матеріал, викладений у курсовій роботі, зроблені узагальнення можуть бути використані при досліджені історії історичної думки в Центральній та Східній Європі, для підготовки навчальних посібників і навчально-методичних публікацій, спеціальних курсів і семінарів з української та польської історіографій для студентів історичних спеціальностей Вищих навчальних закладів. Результати мого дослідження можуть бути використані і для вивчення історії польського краю студентами і учнями вищих, середніх та загальноосвітніх навчальних закладів, працівниками краєзнавчих музеїв при підготовці нових історичних експозицій та тематичних виставок, дослідниками під час написання наукових праць з історії формування історичної науки та історичного краєзнавства.
Обсяг та структура курсової роботи зумовлена поставленою метою та науковими завданнями дослідження. Робота побудована за хронологічно-проблемним принципом і складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури (44 найменування), біобіліографічного додатку. Загальний осяг наукової роботи становить 45 сторінок.