Купить готовые работы

Купить готовые работы
-

Найдено 5625 варианта(ов)

Тип : Реферат

Предмет : Активный туризм

Язык : Украинский язык

Туристичний профіль Італії

Вступ

Актуальність теми. Італія славиться найбагатшими у світі культурними традиціями. Досягнення італійців у мистецтві, архітектурі, літературі, музиці й науці дуже вплинули на розвиток культури в багатьох інших країнах.

В даний час туризм є однією з найбільш перспективних галузей світової економіки, забезпечуючи задоволення однієї з основних потреб людини - потреба у відпочинку. Багато країн багаті культурно-історичними цінностями, але з багатьох країн особливо слід виділити саме Італію, з її неповторною архітектурою, історією, культурою, а також по перевазі через великого значення в туристській діяльності. Обличчя країни сильно змінилося за останнє сторіччя. Славу сучасної Італії створюють не тільки випускаються в країні автомобілі, продукція хімічної промисловості, модний одяг і взуття, популярні в усьому світі кінофільми, а й прекрасні середземноморські пейзажі, білосніжні піки Альп, апельсинові гаї Сицилії, виноградники Тоскани і Лаціо.

1.Загальні відомості

Італія - держава на півдні Європи, в межах південних відрогів Альп, та Апеннінського півострова, а також островів Сицилія та Сардинія. На півночі межує з Швейцарією та Австрією, на заході з Францією, на сході з Словенією. Омивається Тірренським морем на заході, Іонічним морем на півдні, Адріатичним морем на сході.

Площа території - 301,2 тис. кв. км.

Населення

 На кінець 2015 року, населення Італії становило 59 млн осіб. За кількістю населення ця країна посідає 24 місце в світі та 5-е в Європі. У містах проживає понад 68% населення. Італія - однонаціональна країна. 98% її жителів становлять італійці. Решта 2% населення — словенці, греки, албанці.

На території Італії розташовані також такі державні утворення: Сан-Марино, Ватикан, Суверенний Мальтійський орден.

Віковий склад:

0-14 років: 14.03%

15-64 років: 65.93%

65 років і старше: 20.04%

Переважна релігія в Італії - католицизм, його сповідує приблизно 92% населення.

Італія поділяється на 20 областей — Валле д'Аоста, Ломбардія, Трентіно-Альто Адідже, Фріулі-Венеція Джулія, П'ємонт, Лігурія, Венето, Тоскана, Умбрія, Емілія Романія, Марке, Абруццо, Лаціо, Молізе, Базиліката, Кампанія, Калабрія, Апулія, Сардинія і Сицилія, (п'ять з яких — Сицилія, Сардинія, Трентіно-Альто-Адідже, Валле-д'Аоста та Фріулі-Венеція Джулія — мають особливий статус), області поділені на 110 провінцій. Провінції у свою чергу поділяються на комуни. Загальна кількість комун — 8101. Області з особливим статусом (автономії) мають власні парламенти — обласні ради та уряди — джунти — які мають спеціальні повноваження в питаннях місцевого самоврядування.

2.Транспортна мережа Італії

Автомобільний транспорт. Автомобільний транспорт відіграє головну роль у внутрішніх перевезеннях вантажів і пасажирів. Густа мережа сучасних шосе зв’язує міста Північної і Південної Італії. Довжина автодоріг – 304 тис. км. У Італії два типи автострад: державні і приватні (платні). Швидкість пересування на приватних – 110 км/год, на державних автострадах – 90 км/год. У Римі, Неаполі і Флоренції поїздки навіть на невеликі відстані забирають багато часу через ”пробки”. Іноді з цієї причини екскурсійна програма може бути змінена.

У Італії прийняті закони, що сприяють розвитку транспортного туризму. Так, згідно із законом №556 від 30.12.1988 р., іноземні автомобілісти, що в’їжджають офіційно на територію Італії через один з митних пунктів, мають право на придбання бензину за пониженими цінами та магнітних карток багаторазового використання для оплати мита швидкісних автострад за пониженими цінами і на безкоштовний ремонт автомобіля.

Для отримання знижок необхідно пред’явити спеціальну картку ”Carta Carburante Turistica” (CCT), вклеєну в туристичні буклети, які можна придбати за межами країни або на контрольно-пропускних прикордонних постах Італії.

Машина на заміну при ремонті автомобіля іноземця видається безкоштовно на період не менше 12 годин, але не більше 10 днів.

Будь-яка машина з іноземними номерними знаками, що офіційно в’їхала на територію країни, підлягає безкоштовному технічному обслуговуванню і ремонту незалежно від ступеня поломки або причин, що призвели до аварії. Ремонт і технічне обслуговування іноземного автомобіля надається в будь-якому центрі автосервісу або ремонтній майстерні на всій території країни. Безкоштовний ремонт і технічне обслуговування надаються і тим іноземцям, які в’їхали в країну будь-яким шляхом (повітряним, морським) і взяли машину напрокат в будь-якій агенції країни. Така система пільг сприяє притоку туристів до Італії.

70.00 грн

Тип : Реферат

Предмет : Активный туризм

Язык : Украинский язык

Виставкова діяльність підприємства сфери туризму

Вступ
Актуальність дослідження обумовлена тим, що виставкова діяльність дозволяє використовувати всі можливі способи для освоєння ринку і досягнення оптимального результату діяльності фірми.
 У туристської галузі виставки виступають одним із засобів маркетингових комунікацій. Серед різних видів такого просування (реклама, формування громадської думки, персональні продажі) виставки визнані одним з найефективніших інструментів маркетингу, оскільки в них одночасно беруть участь і фахівці, і виробники, і споживачі. Це дає можливість учасникам паралельно вирішувати проблеми збуту, визначати коло покупців і партнерів. 
Виставки здатні надати істотну допомогу і у формуванні політики ціноутворення, і в аналізі продукту конкурента, і в розробці стратегії розповсюдження продукції, і в удосконаленні самого туристичного продукту. 
Метою даної роботи є дослідження і вдосконалення виставкової діяльності туроператора. 
Для досягнення поставленої мети поставлені такі завдання: розкрити значення виставок для підприємств сфери туризму; провести класифікацію виставкових заходів в туризмі; дослідити порядок організації та проведення виставкових заходів; провести аналіз виставкової діяльності туроператора; запропонувати шляхи вдосконалення виставкової діяльності туроператора. 
Предметом дослідження виступає виставкова діяльність підприємства.

РОЗДІЛ  1
Теоретичні основи виставкової діяльності туроператора
1.1. Значення виставкових заходів для підприємств сфери туризму
На сучасному етапі економічних перетворень в Україні виставково-ярмаркова діяльність перетворилася в помітний сегмент ринку. У країні створена виставкова індустрія, тісно пов'язана з низкою галузей промисловості, що має власну інфраструктуру, матеріально-технічну базу, спеціалізовані кадри. 
Виставково-ярмаркова діяльність є інструментом макроекономічної та інвестиційної політики. Сьогодні виставки та ярмарки забезпечують мобільність ринку, створюють необхідне інформаційне поле, формують значні фінансові потоки, а також приносять додатковий дохід до бюджетів усіх рівнів. Виставки є сполучною ланкою між внутрішніми і міжнародними ринками і сприяють залученню іноземних інвестицій для реалізації інвестиційних проектів українських організацій. 
Важливим аспектом виставково-ярмаркової діяльності є її соціально-економічна спрямованість, що виражається у створенні нових робочих місць. 
Позитивну роль у розвитку виставково-ярмаркової діяльності відіграють: 
- позитивні зміни в економіці; 
- відновлення і розвиток міжрегіональних і коопераційних зв'язків; 
- збільшення обсягу інвестицій в українську економіку; 
-зростання числа виставкових організацій і, як наслідок, утворення конкурентного середовища, стимулюючої підвищення рівня виставкового сервісу та сучасної виставкової інфраструктури; 
Виставкові заходи займають особливе місце в туристичному маркетингу, надаючи туристському підприємству можливість одночасного розповсюдження і отримання необхідної для відповідної діяльності інформації. Вони допомагають: оцінити розвиток галузі, правильно зорієнтуватися в ціновій політиці, перейняти досвід колег і, звичайно ж, отримати економічний ефект від участі, який може виражатися як у розширенні клієнтської бази туристської фірми, так і в кількості укладених договорів з турагентствами і постачальниками туристських послуг.
Перевага також полягає і в тому, що туристське підприємство володіє численними можливостями, щоб перетворити для клієнта відвідування виставки в свято за допомогою, наприклад, організації шоу-програм, вікторин, лотерей.
Участь у роботі виставок і ярмарків є ефективним засобом формування маркетингових комунікацій туристичних підприємств, що включає такі елементи комплексу маркетингових комунікації, як: 
- реклама (друкована, щити, виставки тощо); 
- пропаганда, особистий продаж (робота стендистів); 
-стимулювання збуту (роздача сувенірів, надання знижок). 

70.00 грн

Тип : Реферат

Предмет : Активный туризм

Язык : Украинский язык

Винний туризм

ВСТУП

Актуальність теми. Такий напрямок, як винний туризм, зародився ще на початку минулого століття, але в останні роки спостерігається справжній бум на винні тури по Італії, Іспанії, Франції, Португалії, Болгарії та Німеччини. Винний туризм набуває особливої актуальності в світлі останніх прогнозів, згідно з якими час, який люди виділяють на свій відпочинок, буде скорочуватися, тому туристи будуть шукати туристський продукт, який дає максимум вражень у мінімальний відрізок часу.

Необхідність підвищення глобальної конкурентоспроможності нашої  держави зумовлює актуальність дослідження інноваційних напрямів економічного розвитку. Інноваційні  процеси  характерні  і  для  туристичної  галузі,  яка спрямована на отримання прибутку через задоволення туристичних потреб  людини, а саме потреб у рекреації, зміцненні та відтворенні фізичного та психічного здоров’я, пізнанні навколишнього світу.

Стабільна  позитивна  динаміка  розвитку  туризму  у  світовому  масштабі, його значний вплив на зайнятість населення, формування малого і середнього бізнесу, сприяння соціально-економічному розвитку регіонів дає підстави  розглядати  туристичну  галузь  як  важливий  чинник післякризового  відновлення  національної  економіки  України.

Одним  із  перспективних  напрямів  розвитку  ринку  туристичних  послуг  є  винний  туризм  –  тематичний  вид  туризму,  пов'язаний  з ознайомленням  з  історією,  технологією  виробництва  та  культурою споживання  вин  у  певному  регіоні  та  їх  дегустацією  безпосередньо  у виробника.

Виноробна  галузь  як  сегмент  харчової  промисловості  та  туризм  як галузь  індустрії  послуг  знаходяться  у  різних  сферах  економічної діяльності, відрізняються за технологією, організацією та управлінськими механізмами  економічної  діяльності,  галузевим  нормативним регулюванням тощо.

Актуальність наукового дослідження визначає проблема дестинацій винного туризму – територій, на яких зосереджено рекреаційно-туристичні природні, природно-антропогенні та  культурно-історичні ресурси, підприємства  виноградарсько-виноробного  комплексу,  що  мають достатній  рівень  розвитку  туристичної,  транспортної  та  комунальної інфраструктури  і  забезпечують  формування  конкурентоспроможного туристичного продукту винного туризму.

Актуальність розвитку винного туризму розуміють вітчизняні винороби, які своїми силами намагаються створити необхідну інфраструктуру.

Особливо актуальні ідеї винного туризму для невеликих винзаводів, вони готові до масштабних проектів в цьому напрямку: будівництва винних комплексів біля виноградників, дегустаційних залів, ресторанів, парків і відпочинкових зон для туристів, винних підвалів, санаторно-профілактичних закладів та готелів із зоною Ено-SPA для проведення лікування і оздоровлення людини за допомогою вина і виноматеріалів.

1.1.Винний туризм як спеціалізований туристичний продукт

Винний туризм  є одним з перспективних  напрямків становлення ринку туристських пропозицій. Він включає: ознайомлення,технологію виробництва та вживанням спиртних напоїв в конкретному ареалі і дегустацію цих напоїв  у виробника, а ще відвідування особливих закладів і подій, таких як дегустаційні зали, винні підвали, винні виставки, змагання, фестивалі.

Зарубіжні вчені (Г. Джонсон, Б. Кембоерн, Н. Макайоніс, Р. Мітчелл, С.М. Холл, Л. Шарпіс) вважають, власне що розвиток винного туризму в світі розпочався  в Європі в середині XIX століття і виділяють головні причини, які спричинили його виникнення.

Для початку, це зростання кількості середнього класу, які зацікавилися вином та мали багато часу і грошей для того щоб подорожувати.

Наступне – це транспортний переворот, який спричинив розвиток залізничної мережі та забезпечив доступність будь-якого виноробного ареалу.

Вино і подорожі постійно були тісно повязані між собою, тому що частування гостей національними напоями, а саме вином є ознакою гостинності фактично кожного народу.

Спеціалістів  виноробів і організаторів туристичного бізнесу об’єднує  той момент, що вино –  це мистецтво, яке потрібно вважати культурною спадщиною і потрібно охороняти для прийдешніх поколінь.

Об'єктивним вважається і те, власне що винна індустрію і туризм присутні в різних сферах економічної діяльності, суттєво виділяються за мікроекономічними рисами, є важливі відмінності в технології, організації та управлінні виробництвом, механізмах економічної діяльності, нормативній основі.

Виробництво вина значно залежить від сировинної бази, спеціалізується на виробництві та випуску стандартизованої  продукції, прибуток формується за рахунок додаткової вартості та зростання обсягів. Туризм характеризується орієнтацією на задоволення потреб споживачів, всеохоплюючою взаємодією всіляких компаній та диференційованою ціновою політикою. Але через спектр соціальних, культурних, економічних, маркетингових факторів ці дві гілки економіки змішуються у винному туризмі із важливою користю для країн [2].

Усвідомлення переваг подібної інтеграції визначає проблематику вивчення та практичної роботи у напрямку винного туризму. Як повідомляють світові інформаційні агенства популярність винного туризму збільшується. Фахівці вважають, власне що винний туризм користується лише тільки 20% потенціалу і має можливість подвоїти обороти в найближчому майбутньому.

Т.І. Божук  та  Л.А. Прокопчук, вважають що  винний  туризм  –  це спеціалізований  вид  туризму,  що  має  на  меті дегустацію,  споживання,  купівлю  вина безпосередньо  у  виробника. Включає  відвідування  плантацій  виноградників, дегустаційних  залів  та  підвалів  ресторанів,  які пропонують послуги дегустації вина [1].

З.С. Каноністова, вважає  винний  туризм  –  це  туристичні  подорожі,  пов'язані  з  відвідуванням місць виробництва різних вин. Передбачає не лише дегустацію напоїв, а й ознайомлення з традиціями виноробства в країні.

На думку В.А. Рибінцева винний  туризм – це  форма  маркетингу  винограду  і  вина,  має можливість поєднуватись  з  різними  видами діяльності,  які  акомпанують  виробництво  винограду,  просуванням винограду і виноградного соку на ринки, виноградної сировини і виноматеріалів від сільськогосподарських товаровиробників до виноробних  компаній,  а  ще   збільшує  ефективність  рекламних комунікацій  та  брендингу  господарюючих  суб'єктів  на  внутрішньому  і зовнішніх ринках виноградно-виноробної продукції.

100.00 грн

Тип : Курсовая работа

Предмет : Активный туризм

Язык : Украинский язык

Особливості розвитку готельного господарства Харківського регіону

Вступ

Дана курсова робота присвячена оволодінню методикою формування бази даних засобів розміщення Харківського регіону України та навичками аналізу регіонального ринку готельних послуг, а також вивченню готельних підприємств та їх характеристики, дослідженню статистичної інформації щодо збільшення/зменшення кількості готельних підприємств, баз відпочинку, пансіонатів, санаторіїв.

Мета дослідження – дослідити особливості розвитку готельного господарства, розглянути проблеми та перспективи розвитку готельно-туристичного сервісу в Харківській області.

Об'єкт дослідження – Харківська область.

Предмет дослідження – Готельне господарство Харківського регіону.

Завдання дослідження:

-   Характеристика Харківського регіону.

- Опис природних особливостей регіону, вивчення культурно-історичних пам'яток, туристичного комплексу території.

-   Характеристика регіонального ринку готельних послуг у Харківській області.

-  Характеристика інших засоби розміщення у Харківській області.

- Оцінка туристичного потенціалу Харківської області на основі отриманих відомостей та перспективи розвитку туризму в регіоні.

Теоретичною базою курсової роботи є енциклопедичні знання, монографії, наукові праці, інформаційні інтернет-портали.

Методологічною основою курсового дослідження є такі методи, як спостереження, порівняння, аналіз і синтез використаної літератури.

 

 

 

 

  РОЗДІЛ I. Передумови розвитку туризму в Харківському регіоні

  1.1. Природні умови і ресурси (особливості поверхні,кліматичні умови і ресурси, водні ресурси, флора і фауна, природно-заповідний фонд – з точки зору використання в туристичній галузі)

  Рельєф Харківщини – хвиляста рівнина, яка розмежована річковими долинами, ярами та балками. Основні його риси визначаються приуроченістю території до басейнів рік Дону та Дніпра. Басейн Дону складає 75% території області, басейн Дніпра – 25%.

    Клімат Харківської області помірно континентальний. Він характеризується: значним показником (27°С) амплітуди середньомісячних середніх температур (від +20°С в липні до –7°С в січні); переважанням опадів у теплий період року – максимум припадає на червень (> 65 мм), мінімум – на лютий (< 35 мм), при середньорічній кількості біля 500 мм (в інтервалі 457–569 мм); радіаційним індексом сухості Григор’єва – Будико біля 1, що відповідає умовам оптимального співвідношення тепла та вологи в багаторічному розрізі; характерним ходом відносної вологості із вираженим мінімумом у травні (до 60%) і максимум взимку (грудень-січень до 85%) та абсолютною вологістю від 1–2 г Па узимку до 15 г Па влітку в липні; ходом сонячного сяйва з максимум тривалості в липні (до 300 год.) та мінімум в грудні (біля 25 год.)

  Кліматичні ресурси Харківської області вельми сприятливі для літніх видів рекреаційної діяльності, адже тривалість сприятливого періоду становить 130 днів у північній частині області і 150–158 днів в центральній і південно-східній частинах. Значні також і коливання за окремими рекреаційними типами погод. Так, кількість днів з теплими погодними умовами наростає з північного-заходу на південний-схід з 72 до 96–102, утворюючи максимум в районі м. Зміїв. Кількість днів з прохолодними погодами підвищується в зворотному напрямку – з півдня-південного-сходу на північ-північний-захід із 36 до 48 днів. Кількість днів з жаркими погодами незначна і становить 10–17 днів, що дорівнює 10–12% від загальної тривалості сприятливого періоду. Дні зі сприятливими типами погод у теплий період практично безперервно слідують один за другим, або переривається одним-двома дискомфортними днями, що не знижує високу туристичну оцінку кліматичних ресурсів області для літніх видів відпочинку і туризму.

Для літнього відпочинку, туризму і лікування виділяються комфортні типи погод, що дозволяють заняття такими видами відпочинку: 1) оздоровчі – купання, сонячні і повітряні ванни, прогулянки, пішохідні й автомобільні, водні, збір ягід і грибів; 2) спортивні – спортивні переходи під час тривалих пішохідних подорожей, спортивні ігри, вело і водні прогулянки та спортивні заняття на воді; 3) пізнавальні – відвідування та огляд різного роду історико-культурних пам'яток). Далі – це жаркі й прохолодні субкомфортні (середньої сприятливості), при яких заняття можливі, але з певними обмеженнями (при прохолодному дискомфорті особливо корисні спортивні ігри, які ведуть до збільшеної теплопродукції організмом, у той же час виключаються заняття на воді, окрім водних видів спорту, плавання і купання можливі лише в разі наявності спеціальних утеплених приміщень для переодягання та спуску до води. Можливе прийняття сонячних ванн у місцях, захищених від вітру. Здобувні види туризму не обмежуються ні при холодному, ні при жаркому кліматі (субкомфортні). Дискомфортні (несприятливі) умови виключають можливість цих занять. Комфортні, жаркі й прохолодні субкомфортні погоди разом формують сприятливий період. Холодні й жаркі дискомфортні погоди з додаванням днів, які виключені по причині несприятливих метеорологічних явищ (грози, вітри силою більше ніж 6 м/с, зливи більше 3 мм за світовий день, або заметілі взимку), формують дискомфортний період.

  Водні ресурси. До водного фонду Харківської області відносяться річки, озера, болота, ставки, водосховища, канали, водоводи, підземні води, землі водного фонду. Всі водотоки та водні об’єкти Харківської області відносяться до басейнів річок Дона і Дніпра, охоплюючи відповідно 3/4 і 1/4 території області та є загальнодержавного значення.

  Річки області відносяться до східноєвропейського типу. Характеризуються вони яскраво вираженою весняною повінню, низькою літньою і зимовою межінню і відносно підвищеним стоком восени.

  Річкова мережа розподілена по території дуже нерівномірно. Коефіцієнт густоти річкової мережі в середньому дорівнює 0,179 км на 1 км2 та зменшується в широтному напрямку з північно-західної частини області на південь.

300.00 грн

Тип : Отчет по практике

Предмет : Маркетинг

Язык : Украинский язык

ЗВІТ ПРО НАВЧАЛЬНУ ПРАКТИКУ

Метою даної навчальної практики є розробка ефективного комплексу маркетингу для підприємства. Відповідно до мети проекту, його основним завданням є: аналіз ринку конкретного товару даного підприємства, дослідження смаків та уподобань споживачів, сегментування ринку, розроблення концепції товару та визначення його характеристик, визначення оптимальної ціни на товар за якої фірма отримає максимальний прибуток, формування оптимальних каналів розподілу товару і планування кампанії з просування товару.

200.00 грн

Тип : Курсовая работа

Предмет : Активный туризм

Язык : Украинский язык

Провідні туристські оператори українського ринку, туристські компанії – бренди українського ринку

Вступ

Сьогодні українські підприємства працюють за умов, коли відбувається швидкий розвиток і зміна ринків та посилюється конкуренція між фірмами. Це актуалізувало необхідність вітчизняних підприємців в освоєнні, адаптації та застосуванні передових технологій і методів управління, одним з яких є брендинг.

Працюючи в умовах конкурентної боротьби, більшість українських підприємств вже дійшли до розуміння того, що їхні товар чи послуга якимось чином повинні відрізнятись від товару чи послуги сусіда по галузі – тоді споживач легше і швидше знайде їх. Особливо актуально це для тих виробників, чиї товари мають багато аналогів і самі вони не мають власного ресурсу, щоб виділитись, дистанціюватися від товару конкурента. Сьогодні за високої конкуренції на ринку туристичних послуг питання створення з власної торгової марки бренду займає важливе місце в портфелі стратегій туристичних фірм.

З розвитком туристичного ринку істотним чинником формування споживчих переваг стає наявність (або відсутність) у послуги "імені", відомого в споживчому середовищі. Торговельна марка припускає реалізацію деякої філософії впровадження даного "імені" з використанням комплексу маркетингових комунікацій, що направляють на цільову групу споживачів інформацію, адекватну їх очікуванням і перевагам. Бренд символізує стабільність характеристик і властивостей туристської послуги, рівня обслуговування споживачів.

Актуальність курсової роботи визначається значною роллю брендів і брендингу в сучасному туроперейтингу. Останнім часом в нашій країні виявляється великий інтерес до одного з напрямків маркетингу – брендингу, що вивчає створення і управління торговими марками. Актуальність вивчення даного напрямку маркетингових технологій сьогодні обумовлено економічною необхідністю. Більшість вітчизняних підприємств, насамперед, пов'язані зі споживчим ринком, тобто, ринком товарів і послуг, призначених для особистого користування.

Актуальним нині є розробка методики застосування брендингу на вітчизняних підприємствах. Сьогодні не існує жодної загальноприйнятої методики створення довгострокового купівельного переваги до певної торгової марки. Брендинг на вітчизняних підприємствах як наука тільки починає розвиватися. Зарубіжні ж компанії вже активно використовують концепцію брендингу, і створюють стійкі конкурентні переваги своїх торгових марок у свідомості вітчизняних споживачів.

Мета роботи – маркетингове дослідження туристичного бренду.

Об'єктом дослідження ­– є провідні  туристські  оператори  українського  ринку, туристські  компанії – бренди  українського ринку. Брендинг, що направлений на зміцнення ринкових позицій підприємства та підвищення обсягу продаж продукції підприємства в сучасних ринкових умовах.

Предметом дослідження: є особливості брендингу у туристичній сфері.

Завдання курсової роботи:

  • розгляд сутнісних характеристик поняття бренду;
  •  характеристика технології створення і управління брендом;
  •  обгрунтування необхідності брендингу в туризмі;
  • аналіз принципів формування конкурентоспроможного бренду в індустрії туризму;
  • визначити необхідні заходи по просуванню бренду;
  • виявлення напрямків маркетингових досліджень в туристичному бізнесі;
  • проаналізувати діяльність найбільших туроператорів України;
  • дослідити на прикладі кращих туроператорів України успішність бренда фірм.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої в роботі мети використовувалися наступні методи дослідження: теоретичного аналізу, спостереження, порівняння.

Інформаційною базою дослідження є: праці вітчизняних і зарубіжних авторів та інтернет ресурси.

Розділ 1.
Використання брендів і брендингу в сучасному туроперейтингу

1.1.Визначення бренду туристської території, основні поняття і значення

Європейськими фахівцями встановлено, що масова свідомість тяжіє до певних систем образів, застосування яких в просуванні послуг або товарів виробником здатне скорегувати споживчу поведінку і направити його у вигідне для самого виробника русло.

З розвитком туристичного ринку істотним чинником формування споживчих переваг стає наявність (або відсутність) у туристичній послуги імені (торгової марки), відомого в споживчому середовищі. Торгова марка передбачає реалізацію деякої філософії впровадження даного імені з використанням заходів в сфері комплексу маркетингових комунікацій, що направляють на цільову групу споживачів інформацію, адекватну споживчим очікуванням, перевагам і соціальним установкам.

Бренд – це технологія створення і просування певного візуального образу, імені, даних виробника про свою послугу.

Застосування бренду направлено на:

- формування споживчої ідентифікації послуг, що мають торгову марку, серед інших пропозицій на туристичному ринку;

          – можливість створення лояльних до бренду сегментів споживчого ринку, нездатних раціонально сприймати і оцінювати конкуруючі пропозиції;

- можливість розширювати асортимент пропонованих послуг, включених до загального бренд (що мають аналогічну торговельну марку), наділяючи їх при цьому характерними для всього бренду конкурентними перевагами;

- перспективна можливість відходу від цінової конкуренції і переходу на більш високий рівень – конкуренції між торговими марками;

- зміцнення корпоративного іміджу і ринкових позицій;

- реальне зменшення витрат на маркетинг і просування нових послуг, в разі їх включення в уже відомий широкому колу споживачів бренд.

Бренд території – це унікальний емоційно-позитивний образ, обумовлений природними, історичними, виробничими, соціально-культурними та іншими особливостями території, що став широко відомим громадськості,  гарантія якісного задоволення запитів споживача території, отримання певних вигод, підвищений суб'єктивний рівень цінності території для споживача і його задоволеності, що формується через позитивні асоціації, які спонукають до споживання території і нагадують про неї, найважливіший фактор конкурентних переваг і доходів території, цінний актив національної та регіональної економіки.

Досить часто бренд в своїй основі має природно-кліматичні та історико-культурні особливості території. Наприклад, бренд Італії як країни з багатим історичним минулим, унікальними архітектурою і мистецтвом, розвиненою модною індустрією, в більшій мірі побудований на її історичних і культурних особливостях.

300.00 грн

Тип : Курсовая работа

Предмет : Активный туризм

Язык : Украинский язык

Проект організації подієвого туризму на прикладі Рівненської області

ВСТУП

Актуальність теми. Одним з найбільш перспективних у туризмі вважається подієвий туризм. Сьогодні більшість подорожуючих цікавить не тільки традиційні архітектурні пам'ятки, класичні туристичні місця на тій чи іншій території, а й події які на ній відбуваються.

Сьогодні більшість країн, у тому числі і Україна, активно змагаються за те, щоб проводити на власній території різноманітні події. Країни за рахунок цих подій вирішують багато різних завдань, а саме: модернізацію інфраструктури, отримання нових робочих місць, важливим також є підвищення культурно-освітнього рівня населення, просування на світовому рівні, залучення інвесторів.

Цей вид туризм може збільшити також туристичний потік, або ж залучення та зацікавлення туристів в низький сезон, що актуально для формування стабільного заробітку для туристичного бізнесу. Фахівці та вчені передбачають активний розвиток цього виду туризму, припускаючи, що у майбутньому кількість учасників подієвих турів перевищить число учасників екскурсійних турів.

Подієвий туризм є актуальним в Україні та на Рівненщині, завдяки географічним, природним, культурно-історичним, соціально-економічним, демографічним, факторів здатна використовувати всі можливості і вигоди від його розвитку. Але головним плюсом є те, що для розвитку цього виду туризму не завжди потрібна наявність багатих туристично-рекреаційних ресурсів. Однією з ознак культурного розвитку України і Рівненської області є також поширення етнофестивального руху. Подієвий туризм приваблює людей, які бажають удосконалити свій особистий культурний рівень, які вивчають місцеві традиції, активно відпочивають, розважаються або просто наслідують сучасні тенденції молодіжної моди.

В наш час актуальним завданням є розробка та впровадження Державної програми створення та просування позитивного образу України її областей за кордоном та в середині країни. Даному сприятиме розвиток подієвого туризму, зокрема організація та поширення нових фестивалів та інших цікавих подій в Україні та на території Рівненської області.

Кожен рік кількість фестивалів, культурних, спортивних та розважальних заходів збільшується, а частина подорожуючих, які відвідують ці події також збільшується. Регіон в якому організовують різні розважальні туристичні події стає все більш туристично привабливим.

Мета та завдання дослідження. Метою курсової роботи є визначення сучасних тенденцій розвитку подієвого туризму в Рівненській області, а також розробка проекту організації подієвого туризму на території Рівненської області.

Для досягнення поставленої мети були визначені такі завдання:

  • виявити особливості розвитку подієвого туризму;
  • розглянути тематичні види подієвого туризму;
  • розглянути світовий досвід організації подієвого туризму;
  • розглянути та проаналізувати основні туристичні події Рівненщини;
  • дослідити основні організації, що займаються організацією фестивалів на Рівненщині;
  • визначити кількість турів, присвячених туристичним подіям, що пропонують турагенства Рівненщини;
  • розробити програму фестивалю;
  • розробити рекомендації щодо вдосконалення туристичного сайту та особливостей його просування.

Об’єктом дослідження є подієвий туризм на Рівненщині.

Предметом дослідження є проект організації подієвого туризму у Рівненській області.

Інформаційною базою дослідження є: теоретико-методичні аспекти, відображені в роботах провідних вітчизняних вчених, управління культури та туризму Рівненської облдержадміністрації, інтернет ресурси.

 

 

 

РОЗДІЛ 1
Характеристика подієвого туризму

          1.1.  Особливості розвитку подієвого туризму

Подієвий туризм – це вид туризму ключовою метою якого вважається відвідування різних масових розважальних подій, які відбуваються як всередині країни, так і за її межами.

Інтенсивне поширення подієвого туризму зумовило виникнення професій, які пов’язані з даним напрямком: менеджер фестивалю, дизайнер виставок та експозицій, управління та контроль подій, які почали стимулювати підготовку навчальними закладами висококваліфікованих кадрів по всьому світі.

Подієвий туризм в Україні почав розвиватися з 90-х рр. ХХ століття. Лише за останні двадцять років цей вид туризм виділився в самостійну сферу. Але на жаль в нашій країні подієвий туризм розвивається нешвидкими темпами. Лише з 2002 року розважальні тури почали пропонувати туристичні компанії. Збільшення кількості туристів в Україну на жаль не є систематичним.

Основні події в Україні місцевого масштабу, не приваблюють ні іноземних, ні навіть наших українських туристів у великій кількості. Специфічні організаційні особливості, та відсутність належного рівня фінансування та державного регулювання є головною причиною організації та повільного розвитку цього виду туризму в нашій державі.

У 2015 році нараховувалося 396 різних розважальних подій. Серед них 63 мистецьких, 139 музичних, 47 етнографічних, 113 гастрономічних та 34 історичних.

При формуванні подієвих турів враховується розташування готелю, клас номерів, архітектура міста, наявність кафе і ресторанів, трансфер, послуги гіда, від цього буде залежати вартість туру. Подієвий туризм сприяє розвитку готельно-ресторанного бізнесу. Так як, у час проведення різних подій на національному або міжнародному рівні відбувається 100% завантаженість готелів [4].

  1.2. Тематичні види подієвого туризму

У світі та в нашій державі проводиться велика кількість заходів розважального характеру.

Виділяють такі тематичні види подієвого туризму:

  1. національні фестивалі – загальне розважальне дійство, яке полягає у демонстрації досягнень певних учасників, колективів у різних сферах (музика, театр, кіно). До таких подій можемо віднести:
  • день Святого Патріка в місті Дублін;
  • фестиваль "Країна мрій", Київ (Україна);
  • фестиваль "Art Jazz Corporation", Рівне (Україна).
  1. театралізовані шоу – це заходи розважального характеру, які демонструють публіці певні таланти, і мають постановочний характер, до них відносяться такі події, як:
  • льодяне шоу Romanza в Німеччині;
  • танцювальне шоу Lord of the Dance у Великобританії;
  • чемпіонат команд КВН "Рівненська ліга КВН", Рівне (Україна).
  1. Фестивалі творів кіномистецтва – полягають у публічному показі різних цікавих фільмів. До найвідоміших в світі та Україні належать:
  • фестиваль короткометражних фільмів в місті Оберхаузен, Німеччина;
  • Канський кінофестиваль, Канни (Франція);
  • Одеський кінофестиваль, Одеса (Україна).
  1. гастрономічні фестивалі – це щорічні кулінарні події на яких зазвичай проходять кулінарні заходи, дегустації та виступи зіркових шеф-кухарів. До таких заходів належать:
  • міжнародний пивний фестиваль у Берліні;
  • свято шоколаду у Львові;
  1. фестивалі і виставки квітів – одні з найкрасивіших та вражаючих свят, які проводяться щорічно, полягають у демонстрації величезної кількості квітів. До найбільш вражаючих можна віднести:
200.00 грн

Тип : Реферат

Предмет : Активный туризм

Язык : Украинский язык

Управління якістю туристичних послуг

1. Петля якості послуги

Петлею якості називають модель пов’язаних між собою способів діяльності, які надають вплив на особливість продукції на різних стадіях – від визначення потреб до задоволення цих потреб.

При управлінні властивостями і особливостями продукції орієнтація ставиться на споживача, системний підхід і залучення всіх рівнів життєвого циклу продукції. Відповідно міжнародним стандартам ІСО петля якості це – цикл розвитку продукції, що має вигляд замкнутого кола. У міжнародних стандартах ISO серії 9000 життєвий цикл продукції розділений на 11 етапів і має назву «Петля (спіраль) якості» (рис. 1).

 

 

Рисунок 1.1 – Петля (спіраль) якості [2]

В життєвому циклі виділяються наступні етапи:

  • Вивчення ринку, маркетинг;
  • створення та розробка вимог;
  • створення продукції;
  • забезпечення в матеріальному і технічному плані;
  • підготовка та технологія виробництва;
  • виробництво;
  • обстеження і контроль;
  • реалізація продукту;
  • зберігання та упаковка;
  • технічна допомога;
  • утилізація.

Петля якості продукції здійснює зв’язок виготовлювача і споживачів, а також забезпечується взаємозв’язок з об’єктами, що забезпечують управління. Регулювання поліпшення властивостей продукції відбувається циклічно, тобто проходить через етапи. Ця циклічність називається круговим циклом Демінга. Цикл Демінга включає чотири етапи:

  • Планування;
  • здійснення;
  • контроль;
  • управління взаємодією.

Виділяють три напрями петлі якості:

Забезпечення якості – це всі заплановані види діяльності в структурі системи якості, необхідні для реалізації потрібного рівня впевненості у тому, що об’єкт буде відповідати умовам, що пред’являються до якості.

Управління якістю – це види і методи діяльності, які використовуються для виконання умов по випуску якісного товару.

Поліпшення якості – це заходи, які проводяться для підвищення результативності, ефективності діяльності і процесів, для отримання прибутку для організації і вигоди для споживачів [7].

150.00 грн

Тип : Курсовая работа

Предмет : Активный туризм

Язык : Украинский язык

Туристично-краєзнавчі дослідження Херсонської області

Вступ

Мета дослідження – розглянути сутність та передумови розвитку, дослідити особливості рекреаційно-туристичного потенціалу Херсонської області.

Об'єкт дослідження – Херсонська область.

Предмет дослідження – туристично-рекреаційні ресурси Херсонської області.

Актуальність теми визначається тим, що у наш час туризм став одним із найприбутковіших видів бізнесу у світі. За даними Всесвітньої туристської організації (ВТО), він використовує приблизно 7% світового капіталу, на туризм припадає 11% світових споживчих витрат і він дає 5% усіх податкових надходжень. Дуже важливим є розвивати туристичну галузь невеликих територій, що забезпечує приплив фінансів і самофінансування галузі у майбутньому. Також, слід відмітити, що за наявністю природних рекреаційних ресурсів, які зазнали відносно невеликого антропогенного впливу і добре зберегли рекреаційну здатність, область належить до перспективних регіонів України з розвитку туристично-рекреаційної галузі. Херсонщина – благодатна і щедра земля, яка має унікальні природно-кліматичні умови. На її території є багато природних комплексів з різноманітним рослинним та тваринним світом, гірськими породами, ґрунтами, кліматом і водами, а також культурно-історичних рекреаційних ресурсів.

Завдання дослідження:

- Краєзнавче опис природних, геологічних особливостей регіону, населення, історії області, економічна характеристика краю, вивчення культурно-історичних пам'яток, туристичного комплексу території.

- Оцінка туристичного потенціалу Херсонської області на основі отриманих відомостей та перспективи розвитку туризму в регіоні.

Теоретичною базою курсової роботи є енциклопедичні знання, монографії, наукові праці, інформаційні інтернет-портали.

Методологічною основою курсового дослідження є такі методи, як спостереження, порівняння, аналіз і синтез використаної літератури.

 

 

РОЗДІЛ I. Географічне розташування та характеристика території

          Херсонська область розташована на півдні України. На сході вона граничить із Запорізькою, на півдні по Сивашеві і Перекопському перешийку - з Автономною Республікою Крим, на північному заході – з Миколаївською, на півночі – із Дніпропетровською областями України.

500.00 грн

Тип : Курсовая работа

Предмет : Маркетинг

Язык : Украинский язык

Аналіз конкурентів підприємства

Курсова робота з маркетингу на тему "Аналіз конкурентів підприємства", на прикладі кондитерської галузі України.

250.00 грн