Purchase work
КОНЦЕПТУАЛЬНА ПАРАДИГМА СТЕПУ У ТВОРЧОСТІ ОЛЕСЯ ГОНЧАРА
Назва
Вступ
Основна частина
Висновки
Література
ЛІТЕРАТУРА
1. Єрмоленко С. Явив себе і свій час у мові / С. Єрмоленко // Мова і українознавчий світогляд: Монографія. – Київ: НДІУ, 2007. – С. 311-317.
2. Ткаченко І. Образні парадигми степу як топосу кохання в українській літературі / І. Ткаченко // Наукові записки КДПУ. Серія: Філологічні науки / ред. Г. Д. Клочек [та ін.]. – Кіровоград : КДПУ. – Вип. 114 – 2013. – С. 319-326.
3. Чижевський Д. До характерології слов’ян. Українці / Д. Чижевський // Філософські твори: у 4 т.. – Київ, 2005. – Т. 2. – С. 36-42.
ДЖЕРЕЛА
1. Гончар О. Берег любові: роман / Олесь Гончар // Твори: У 12-ти томах / Олесь Гончар. – Київ, 2008. – Т. 6. – С. 213–430.
2. Гончар О. Бригантина: роман [Електронний ресурс] / О. Гончар. – Режим доступу: http://ukrclassic.com.ua/katalog/gg/gonchar-oles/140-oles-gonchar-brigantina?showall.
3. Гончар О. Перекоп: роман [Електронний ресурс] / О. Гончар. – Режим доступу: https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=3132&page
4. Гончар О. Тронка / О. Гончар. – Київ : Шкільна бібліотека, 1976. – 295 с.
5. Гончар О. Щоденники : у 3 т. / О. Гончар. – Київ : Веселка, 2002. – Т. 1 (1943–1967). – 456 с.
#: 6864
Type: Article
Number of pages: 5
Subject: Literature
Font size: 14
Language: Ukrainian
Line spacing: 1.5
Department: Літератури
Number of notes: 1
Work uniqueness: 66% - AntiPlagiat RU
Number of bibliography sources: 8
Як стверджував Д.Чижевський, «степ – та форма буття природи, яка, як і східноєвропейські краєвиди, є основним носієм величного. Почуття безмежної могутності, безмежної величі, що його викликають ліс, море чи гори, народжуються і степом, де широта і політ краєвиду поєднуються з пишним проявом життя природи, естетичні та релігійні почуття, як і філософське усвідомлення, власне і виростають на основі степових краєвидів» [Чижевський, 2005: 40]. І. Ткаченко зазначає: «топос степу у його варіативних художньо-образних модифікаціях входить в етноментальну та етнокультурологічну площину художнього (літературного) україно- та людинознавства» [Ткаченко, 2013: 319]. Тому трансформація просторової реалії на міфологему стихії, зокрема землі у степ, черпає витоки в античності і слов'янській міфології, а в текстах О. Гончара актуалізує реалізацію письменником задуму ідентифікації ментальності українця.
Останнім часом дослідники все частіше звертаються до вивчення та систематизації концептів у творчості окремих письменників, наприклад, Ю. Яновського (В. Городецька), Г. Квітки-Основ’яненка (Т. Лаврієнко), Д. Марковича (Н. Чухонцева). Однак ґрунтовних досліджень концептів О. Гончара наразі недостатньо. Хоч деякі наукові розвідки характеризують окремі концепти, наприклад, концепт «природа» (І. Серебрянська), концепти стихій (К. Галич), концепт «Каховка» (О. Горбинко), концепт «море» (К. Галич), все ж дослідження концепту «степ» у творчості письменника не досягло своєї вичерпності, оскільки представлено лише поодинокими дослідженнями (Н. Заверталюк, І. Ткаченко).
Мета роботи полягає в осмисленні ключових семантичних нашарувань як форматорів концептуальної парадигми степового наративу О. Гончара.